Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Последнее на ВПраве, Правовой Ликбез, Хозяйственное право » Ліквідація суб‘єктів господарювання



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

likvidaciaНа сьогоднішній день в Україні найбільш поширені такі види  суб’єктів господарювання (за організаційно-правовою формою):

1. ФОП – фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, тобто ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність з метою одержання прибутку, без створення юридичної особи, і зареєстрована як підприємець у встановленому законом порядку;

2. ПП – приватне підприємство, юридична особа, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців або осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці;

3. ТзОВ – товариство з обмеженою відповідальністю, підприємство, яке має статутний капітал, які поділені на частки (паї), розміри яких визначаються установчими документами;

4. ТзДВ – товариство з додатковою відповідальністю,  господарське товариство, створене за згодою юридичними особами чи громадянами (фізичними особами) шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого розділений на частки розміри яких визначені установчими документами, а в статуті передбачена конкретна майнова відповідальність учасників при недостатності засобів товариства.

5. ПрАТ – приватне акціонерне товариство, акціонерне товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства;

6. ПАТ – публічне акціонерне товариство, акціонерне товариство, яке може здійснювати  як публічне так і приватне розміщення акцій.

Сьогодні ми поговоримо про особливості ліквідації зазначених вище суб’єктів господарювання.

1. Як відомо набагато простіше і швидше зареєструвати фізичну особу — підприємця (ФОП), ніж надалі його ліквідувати. Багато підприємців, стикаючись з бюрократичними труднощами процедури закриття своєї діяльності, залишають цей процес «напризволяще», і ліквідація розтягується на роки. Процедура припинення господарської діяльності ФОП врегульована Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» (Закон), а також Цивільним кодексом (ЦК) України. За останній рік в законодавство були внесені деякі зміни, у зв'язку з чим порядок ліквідації трохи змінився. Першим етапом ліквідації ФОП є прийняття рішення про припинення господарської діяльності. Дане рішення оформляється відповідною заявою, яка подається державному реєстратору (реєстратор). Варто згадати, що сьогодні форма такої заяви закріплена на законодавчому рівні (наказ Міністерства юстиції № 3433/5 від 30 листопада 2011 року). Нова ст. 50-1 ЦК України закріпила порядок подання такої заяви, терміни та черговість задоволення вимог кредиторів при ліквідації. Під час ліквідації фізичної особи — підприємця термін задоволення вимог кредиторів встановлюється в межах від двох до трьох місяців. Даний термін вказується в заяві особи про припинення господарської діяльності. Варто звернути увагу на те, що тривалість процедури ліквідації не може бути меншим, ніж зазначений в заяві термін для задоволення вимог кредиторів. Виходячи з практики цей термін набагато більший. Наступний етап в даній процедурі — звернення до органів податкової служби та Пенсійного фонду для отримання довідки про відсутність заборгованості. Такі заяви подаються протягом трьох днів з моменту публікації оголошення в офіційному ЗМІ про початок процедури ліквідації. По суті, цей етап якраз є самим затяжним і проблематичним у всьому процесі ліквідації. Після прийняття такої заяви кожний з вищевказаних органів зобов'язаний провести перевірку, за результатами якої, і видаються довідки про відсутність заборгованості перед органами. Ось тут і починаються проблеми. Проходження перевірок багато в чому залежить від характеру господарської діяльності особи. Процедура ліквідації завершується подачею реєстратору заповненої форми № 12, а також довідок з органів податкової та Пенсійного фонду (якщо їх вдалося отримати – в такому випадку реєстратор вносить запис про припинення господарської діяльності, за принципом – «мовчазної згоди» (ч.2 ст.47 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»)).

2. ПП, ТзОВ, ТзДВ, ПрАТ і ПАТ ліквідація товариств даних організаційно – правових форм практично однакова за виключенням кількох моментів, проте все поступово. Отже, по-перше, таке рішення може самостійно прийняти власник (власники) підприємства – добровільна ліквідація. Дослівно за ЦКУ це звучить так: юридична особа ліквідується «за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами».

Важливим є те, що підприємство, яке є учасником (засновником) господарського товариства не ліквідується як юридична особа (ст. 3 Закону «Про господарські товариства»). Тому, якщо підприємство має намір ліквідуватися, йому необхідно вийти зі складу всіх господарських товариств, засновником яких воно є.

По-друге, таке рішення може бути зумовлено чинним законодавством. Наприклад, якщо вартість чистих активів товариства стає менше визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, таке товариство підлягає ліквідації (товариство з обмеженою відповідальністю – згідно з п. 4 ст. 144 ЦКУ, акціонерне товариство – відповідно до п. 3 ст. 155 ЦКУ). Товариство з обмеженою відповідальністю має винести рішення про ліквідацію (або про зменшення свого статутного капіталу). Так само товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване у випадку, якщо його учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх внесків. Згідно зі ст. 132 ЦКУ обов’язковій ліквідації (реорганізації чи зміні організаційно-правової форми господарювання) підлягає повне товариство у випадку, якщо в ньому залишився один учасник. Згідно зі ст. 139 ЦКУ командитне товариство при вибутті всіх вкладників також підлягає ліквідації (або перетворенню на повне).

По-третє, таке рішення може винести суд – примусова ліквідація. При цьому державна реєстрація юридичної особи визнається недійсною. Це може бути здійснено через допущені при створенні такої особи порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, установлених законом. Поширений приклад – скасування державної реєстрації фіктивних фірм у зв’язку зі здійсненням реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу – засновника суб’єкта підприємницької діяльності.

По-четверте, ліквідація підприємства може здійснюватися у процесі визнання підприємства банкрутом згідно із Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім прийняття рішення про ліквідацію, орган (особа), який прийняв таке рішення про ліквідацію підприємства, установлює (п. 2 ст. 60 ГКУ):

– створення ліквідаційної комісії;

– порядок і строки проведення ліквідації підприємства;

– порядок і строки для заявлення кредиторами своїх вимог (цей строк не може бути менше двох місяців із моменту опублікування оголошення про ліквідацію).

Ліквідація підприємства здійснюється спеціально створюваною комісією, у складі якої можуть бути кілька чоловік – ліквідаційною комісією, або однією людиною – ліквідатором (п.2 ст.105 ЦКУ). У п. 3 ст. 105 ЦКУ передбачено, що від дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами підприємства. Власник(и) підприємства у разі прийняття рішення про ліквідацію підприємства комісією з ліквідації повинні визначити строк для передачі такій комісії бухгалтерської та іншої документації підприємства, стосовно якого прийнято рішення про ліквідацію, печатки та штампів, матеріальних та інших цінностей такого підприємства. Передачу повинні провести відповідні посадові особи. Якщо ж проведення ліквідації покладуть на орган управління, то у проведенні такої передачі потреби немає. Про прийняте рішення про ліквідацію підприємства слід повідомити орган державної реєстрації (державного реєстратора) за місцезнаходженням підприємства. При ліквідації юридичну особу необхідно зняти з обліку в органах ПФУ та ДПС. Щоб зняти з такого обліку юр. особу необхідно буде пережити позапланові перевірки і якщо ви знаєте, що все добре це пройде швидко.

При ліквідації підприємства обов’язковим є проведення інвентаризації. Це передбачено пп. «ж» п. 3 Інструкції з інвентаризації та п. 12 Порядку подання фінансової звітності. Однак цими документами не визначено конкретну дату, на яку потрібно провадити таку інвентаризацію. Логічно припустити, що на дату прийняття рішення про ліквідацію. Провадити інвентаризацію потрібно перед складанням проміжного ліквідаційного балансу.

Юридична особа вважається ліквідованою від дня внесення відповідного запису про її ліквідацію (припинення в термінах ЦКУ) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

 До настання цього моменту підприємство має затвердити ліквідаційний баланс і припинити всі свої права та обов’язки, у тому числі й щодо розрахунків з учасниками (засновниками).

Також, наголошу на тому, що до виключення підприємства з Єдиного державного реєстру воно зобов’язане вести податковий та бухгалтерський облік.

 

Щодо особливостей:

Слід виділити наступні особливості добровільної ліквідації:

ПП – рішення приймається власником, оформляється рішенням, розпорядженням або наказом по підприємству.

ТзОВ та ТзДВ рішення приймається зборами учасників, оформляється протоколом зборів учасників. Рішення про ліквідацію приймається простою більшістю голосів учасників, за умови, що на них були присутні учасники (їх представники), котрі володіють сукупно понад 60 % голосів.

ПрАТ і ПАТ – рішення приймається загальними зборами акціонерів, оформляється протоколом загальних зборів акціонерів. Рішення про ліквідацію приймається більшістю учасників не менше як у ¾ голосів, якщо інше не встановлено законом, за умови, що у зборах брали участь акціонери, котрі володіють не менше 60 % голосів.

Аналогічно приймається рішення про призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу.

 

Ігор Кацевич, юрист (м. Луцьк)



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

.

Самые комментируемые записи

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.