Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Последнее на ВПраве, Правовой Ликбез, Трудовое право » Особливості ведення трудових книжок



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

317На сьогоднішній день трудова книжка стала невід’ємною частиною кожної працюючої людини. Сама трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, саме тому, трудовим книжкам, зокрема точному їх заповненню, слід приділити особливу увагу.

За своєю природою трудова книжка є документ установленого зразка, в якому записані відомості про стаж роботи, посаду, структурний відділ, нагороди, заохочування та причини звільнення кожного працівника, а отже внесення не точних чи помилкових відомостей може призвести до певних правових наслідків, які так чи інакше треба буде усувати.

Питання щодо ведення трудової книжки, їх зберігання, виготовлення, постачання і облік регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 „Про трудові книжки працівників" та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників , яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110.

Чинним законодавством на працівників покладається обов’язок при прийнятті на роботу подати власнику чи уповноваженому ним органу належно оформлену трудову книжку, а на власника – забезпечити ведення трудових книжок. Однак, якщо особа розпочинає свій трудовий шлях і ще не має трудової книжки, то власник або вповноважений ним орган має оформити її не пізніше, ніж у тижневий термін від дня прийняття працівника на роботу. Особа повинна пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення. Для її заповнення працівник, який влаштовується на роботу вперше, повинен пред’явити:

— паспорт;

— диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

— військовий квиток (для військовослужбовців, звільнених у запас);

— довідку про звільнення (для звільнених із місця відбування кримінального покарання).

Слід зазначити, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів , що чітко регламентує нам ст.48 Кодексу Законів про Працю України.

Особливу увагу слід звернути на мову заповнення трудових книжок. Хоча інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено внесення відповідних записів до трудових книжок як українською так і російською мовою, хотілося б звернути увагу на той факт, що в ст... 10 Конституції України та в Законі України «Про мови», чітко прописано, що державною мовою в Україні є українська і ведення діловодства та заповнення трудових книжок відповідно має здійснюватися державною мовою. І для врегулювання розбіжностей між різними нормативно-правовими актами, щодо мови ведення та заповнення трудових книжок працівників, Мінпраці та соціальної політики України від 09.10.2005 р. №09-488-к надало роз’яснення, що ведення трудових книжок здійснюється державної мовою, тобто українською.

Відомості про працівника записуються на першій сторінці — титульному аркуші трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Завершальним етапом заповнення титульного аркуша є підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок, і після цього ставиться відбиток гербової чи круглої, що прирівнюється до гербової печатки підприємства (або печатки відділу кадрів), на якому вперше заповнюється трудова книжка. Після цього зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Перед початком внесенням інформації про трудові відносини, уповноважена особа, у графі 3 як заголовок зазначає повне найменування підприємства. При цьому графи 1,2 та 4 не заповнюють. Можна також скористатися прямокутним штампом підприємства, який містить лише повну його назву без інших реквізитів. Далі під заголовком у графі 1 ставлять порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначають дату прийняття на роботу, а у графі 3 пишуть: ”Прийнятий або призначений на таку то посаду до такого то відділу” та зазначають конкретне найменування роботи, професії або посади і присвоєного рангу.

Найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, слід зазначити як в штатному розкладі, так і в трудових книжках відповідно до найменування професій і посад, наведених у Класифікаторі професій. Невиконання цієї вимоги є не лише порушенням трудового законодавства, а й має небажані наслідки для працівників: у разі зміни місця роботи працівнику, в трудовій книжці якого фігурує посада, не передбачена Класифікатором, буде важко довести, що він фактично працював саме на тій посаді, на яку є вакансія (наприклад, якщо замість посади „начальник відділу кадрів” або „менеджер по персоналу” була записана неіснуюча посада „інспектор по роботі з кадрами”). Особливо, якщо для одержання нового місця роботи необхідно мати певний стаж. Це актуально, також коли призначається пенсія на пільгових умовах за наявності відповідного стажу роботи по певній професії, таке роз’яснення дає лист Мінпраці та соціальної політики України від 20.01.07р. №10/13/116-07, що вказано в додатку №4).

Загальний для всіх зразок бланка трудової книжки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р №301„Про трудові книжки працівників". Усі записи слід робити акуратно, кульковою ручкою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору. Записи про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносять тільки після видання наказу або відповідного розпорядження, але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення. Вони повинні точно відповідати тексту наказу чи розпорядження. Більше того, записи при звільненні або переведенні на іншу роботу слід робити у точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на конкретну статтю, пункт закону, про що чітко зазначається в п.п.2.3. та 2.4 інструкції ведення трудових книжок працівників. Числові дані відображають арабськими цифрами (число і місяць – двозначними). А деяку інформацію обов’язково завіряють печаткою, як то: відомості про звільнення, нагородження та заохочення. З кожним записом, що вноситься у трудову книжку на підставі наказу чи розпорядження про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, власник або вповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження, заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом.

У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності — вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності — облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Важливо пам’ятати, що у розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» у трудовому документі чи вкладці закреслювати раніше внесені неточні або неправильні записи забороняється.

Дужа часто на сьогоднішній день дуже багато людей поєднує основну роботу з сумісно. В такому разі працівник самостійно вирішує, яке з місць його роботи буде основним. Таке право за ним закріплене в ст.21 Кодексу Законів про Працю України. Але якщо він не подасть трудової книжки або документів, необхідних для її заповнення, роботодавець може оформити з ним трудові відносини лише на умовах сумісництва. Укладаючи трудовий договір за сумісництвом, працівник подає заяву, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а роботодавець видає наказ (розпорядження). Разом з тим всі записи про роботу за сумісництвом у трудовій книжці здійснюють за основним місцем роботи окремими рядками, але виключно за бажанням працівника. Для цього працівнику потрібно отримати довідку від „не основного ” роботодавця про відпрацьований у нього період.

Окремо треба зупинитись на такій ситуації, коли працівник спочатку одночасно працює на двох місцях роботи, а згодом звільняється з того де велася трудова книжка. Відповідно, у нього залишається лише одне місце роботи, яке може стати основним. Таку зміну статусу потрібно обов’язково зафіксувати в трудових документах. Для цього працівник має звернутися до роботодавця за колишнім неосновним місцем роботи з проханням: переукласти трудовий договір, укладений на роботу на умовах сумісництва, на трудовий договір за основним місцем роботи. На підставі такої заяви роботодавець видасть наказ, а працівник відділу кадрів внесе відповідні записи до трудової книжки, заздалегідь поданої працівником.

Записи про причини звільнення повинні точно відповідати формулюванню чинного законодавства з посиланням на певну статтю, пункт КЗпП України. У разі звільнення працівника в трудовій книжці зазначають:

— у графі 1 – порядковий номер запису;

— у графі 2 – дату звільнення;

— у графі 3 – причини звільнення з обов’язковим зазначенням відповідного пункту статті КЗпП України або іншого закону, що прямо передбачає можливість звільнення;

— у графі 4 – дату і номер наказу (розпорядження), на підставі якого внесено запис.

Для деяких записів, пов’язаних з припиненням трудових відносин, установлені окремі вимоги:

При розірвані трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство передбачає надання певних пільг чи переваг, у записі до трудової книжки зазначають ці причини. Наприклад: ”Звільнений за власним бажанням у зв’язку із зарахуванням до вищого учбового закладу, ст.38 КЗпП України”.

При переведенні з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками у графі 3 записують: Наприклад: „Звільнений у зв’язку з переведенням на роботу до (назва організації) п.5 ст.36 КЗпП України”.

У разі переходу на виборну посаду її зазначають у графі 3: „Звільнений у зв’язку з обранням головою профкому (назва організації) п.5 ст.36 КЗпП України”. У разі розірванні трудового договору з ініціативи власника або вповноваженого ним органу у зв’язку зі здійсненням заходів щодо вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями, народного господарства, крім зазначення підстав, передбачених чинним законодавством, робиться посилання на відповідне рішення Уряду України. Наприклад, у графі 3 записується: “Звільнено за скороченням штатів (чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України” і далі в дужках зазначають відповідну постанову Кабінету Міністрів України.

У разі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років у розділі “Відомості про призначення пенсії” трудової книжки органами соціального забезпечення ставиться відбиток штампа “Пенсію призначено”. У трудових книжках раніше встановленого зразка (1938 р.) відбиток зазначеного штампа ставиться на першій сторінці.

У разі смерті працівника трудову книжку видають його найближчим родичам під розписку або надсилають поштою на їх вимогу. Перед цим у другій графі зазначають дату запису, у третій пишуть: „Роботу припинено у зв’язку зі смертю”, а у четвертій зазначають дату і номер наказу (розпорядження). Цю інформацію засвідчують у встановленому порядку.

Якщо з вини власника, або уповноваженого ним органу працівнику не видали трудової книжки в день звільнення ( чи у день звернення працівника, якщо в день звільнення він не працював) – йому повинні виплатити середній заробіток за час затримки її видачі.

В разі потреби власник або вповноважений ним орган може видати працівникові на його прохання завірений витяг із трудової книжки, про що йдеться мова у Лист Мінпраці та соціальної політики України від 05.12.2005 р. N 06-4/165 у додатку №3.

Поліна Марченко, ВПраве



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

Только проверенная химка на сайте магазина По ссылке на сайт магазина danabol.com.ua .

Похожие записи на ВПраве

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.