Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Последнее на ВПраве, Правовой Ликбез, Семейное право » Поняття і сутність опіки та піклування



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

opika-ta-pikluvannya

Відповідно до Сімейного кодексу України опіка та піклування розглядаються як передача дітей, позбавлених батьківського піклування, іншим особам з метою виховання та захисту їх майнових і особис­тих прав.

Позбавлення батьківського піклування означає, що батьки дитини померли, невідомі, визнані у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.

Але опіка і піклування мо­жуть встановлюватися і за життя батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки:

  1. судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини, оскільки перебування з батьками небезпечне для її життя;
  2. визнані у встановле­ному порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психіч­но хворі, розумово відсталі тощо);
  3. понад шість місяців не прожи­вають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні;
  4. не виявляють щодо дитини батьківсь­кої уваги та турботи або підкинули дитину, і це підтверджено відповідними актами органів внутрішніх справ;
  5. відмовилися від дитини у встановленому законом порядку;
  6. перебувають під слідством; виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у тривалому відрядженні.

Опіка і піклування відрізняються за своїм змістом. Опіка вста­новлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років (ма­лолітньою особою) і має часткову цивільну дієздатність, тобто має право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелекту­альної, творчої діяльності, що охороняються законом, і не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Виходячи з цього, опікун замінює її у здійсненні всіх інших прав і обов’язків, являючись її законним представником. Між тим, він не має права без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від майнових прав під­опічного; видавати письмові зобов’язання від імені підопічного; укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну жилого будинку, квартири; укладати договори щодо іншого цінного майна (ч. 1 ст. 71 ЦК України).

Піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнад­цяти до вісімнадцяти років (неповнолітньою особою), яка має неповну цивільну дієздатність, тобто має право самостійно роз­поряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими дохода­ми, самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи, самостійно ук­ладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку). Така дитина особисто несе відповідальність за порушен­ня договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону і самостійно на загальних підставах відповідає за завдану нею шко­ду. Виходячи з цього, піклувальник дає згоду на вчинення інших правочинів неповнолітньою дитиною, за винятком випадків, пе­редбачених законом.

Орган опіки та піклування контролює діяльність опікунів (піклувальників) щодо умов утримання, виховання, навчання дитини, здійснюючи такий контроль у різні способи, зокрема, пе­ревіркою умов життя дитини, її виховання і навчання, перевіркою звітів опікунів (піклувальників) щодо діяльності за певний термін, співбесідами із сусідами опікунів (піклувальників), вчителями тощо. Підставою для оцінки діяльності опікуна (піклувальника) є акт, який складається після кожної планової перевірки.

Опікуном (піклувальником) може бути тільки фізична осо­ба, хоча функції опікунів можуть виконувати також дитячі зак­лади, заклади охорони здоров’я, а також самі органи опіки та піклування.

Ч. 3 ст. 243 СК України  передбачено встановлення опіки та піклування судом у випадках, пе­редбачених ЦК, а саме, якщо при розгляді справи буде встанов­лено, що малолітня або неповнолітня особа позбавлена батьківсь­кого піклування (ч. 3 ст. 60 ЦК України). Тобто, якщо в судовому порядку задовольняється позов про позбавлення батьківських прав унас­лідок чого батько (мати) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання, перестає бути законним представником дитини тощо, суд встановлює або опіку, або піклування над цією дитиною залежно від її віку.

Встановлення опіки та піклування — це юри­дичний акт, який є складним за своїм фактичним складом і включає волевиявлення опікуна (піклувальника) (ч. 1 ст. 244  СК України  ) та рішення органу опіки та піклування (ст. 61 ЦК України), або рішення суду (ч. 3 ст. 60 СК України). Що стосується побажання мало­літньої або неповнолітньої дитини на встановлення опіки та піклування (п. 2 ч. 4 ст. 63 ЦК), то воно не входить до складу юридичних фактів, що тягнуть виникнення опіки та піклуван­ня, бо побажання дитини може враховуватися органом опіки та піклування при призначенні опікуна (піклувальника), але не є обов’язковим.

Вимоги, що встановлює закон до опікуна (піклувальника).

Закон передбачає, що опікуном (піклувальником) дитини може виступати тільки повнолітня дієздатна особа. При її призна­ченні орган опіки та піклування має враховувати її особисті якості, здатність до виховання дитини, ставлення до неї (ч. 2 ст. 244 СК України  ). Виходячи з цього, не може бути опікуном (піклувальником) дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотич­ними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а та­кож особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

СК України  закріплює права дитини, над якою встановлено опіку або піклування, які повною мірою відповідають тим обов’язкам, що виникають у опікуна або піклувальника. Аналіз прав такої дити­ни і дитини, що виховується батьками, дозволяє дійти висновку, що вони майже тотожні, хоча особливість стану дитини, позбав­леної батьківського піклування, безумовно, потребує надання їй і специфічних прав, і накладає на опікунів (піклувальників) спе­цифічних обов’язків.

Відповідно до ст. 247 СК України  така дитина має право:

на проживання в сім’ї опікуна (піклувальника);

на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування;

на отримання житла, у разі його відсутності відповідно до закону;

на піклування з боку опікуна (піклувальника);

на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

на захист від зловживань з боку опікуна або піклуваль­ника.

СК України  розрізняє такі поняття як «припинення опіки (піклуван­ня)» і «звільнення опікуна (піклувальника) від своїх обов’язків». Якщо підставою припинення опіки (піклування), як правило, є певний юридичний факт, який не залежить від волі підопічного або опікуна (піклувальника) — подія, внаслідок чого відпадає не­обхідність у подальшому здійсненні опіки (піклування), то звільнення відбувається на прохання або самого опікуна (піклу­вальника), або підопічного, або за заявою органу опіки та піклу­вання у судовому порядку.

Відповідно до ст. 250 СК України  опіка або піклування над дитиною припиняються у випадках, передбачених ЦК України.

Припинення опіки і піклування без узгодження з опікунами і піклувальниками тягне звільнення їх від виконання своїх обо­в’язків. Між тим, це не єдина підстава такого звільнення. Відпо­відно до ст. 251 СК України  особа може бути звільнена від обов’язків опі­куна або піклувальника дитини у випадках, передбачених ЦК, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною скла­лися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклу­вання. Звільнення від цих обов’язків здійснюють або органи опі­ки та піклування, або суд.

 

Євген Портянко, юрисконсульт (м. Полтава)



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

.

Похожие записи на ВПраве

1 Комментарий

  1. Уважаемый Евгений! Поясните мне пожалуйста, реально ли нам с бабушкой добиться, чтобы бабушку назначили моей пиклувальницею, отобрав у мамы (без лишения её родительских прав) — в крайнем случае по суду, а лучше по решению органа опеки (так ведь быстрее, я думаю).

    Мне 16 лет, год назад моя мама уехала в Киев и поступила учиться в институт, на дневную и бюджетную форму. Живёт она лишь на стипендию и пособие одинокой матери -даже прожиточного минимума не набирается. К нам не приезжает. Живёт в общежитии. Мы с бабулей мечтаем оформить на неё (бабушку) попечительство (ведь она действительно меня опекает как может, не смотря на минимальную пенсию, и мы прописаны и проживаем вместе) , но не знаем как этого добиться. Ходили в опеку, рассказали как нам тяжело, а нас там высмеяли, сказали: «Вот когда мама запьёт или начнет колоться, тогда приходи». Получается, что я голодаю из-за того, что моя мама ведёт здоровый образ жизни и успешно учится. Я уверенна, что мама по моей просьбе согласилась бы, чтобы меня у неё отобрали, написала бы нужное заявление для опеки или суда, для моей пользы снесла бы осуждение окружающих.

    Евгений, пожалуйста, подскажите, как нам добиться попечительства от органов, чем аргументировать свою правоту? Обязательно ли обращаться в суд? Как-то странно, ведь спора-то нет между бабушкой и мамой, ответчица (мама) ведь заведомо согласна с иском об отобрании меня и назначением бабушки попечительницей. Без юробразования трудно в этом разобраться. Конечно, случай необычный, в законе прямо не говорится об отъезде на учёбу родителя (уважительная ли это причина или не уважительная), можно ли это приравнять к длительной командировке? Но нельзя же в законе предусмотреть абсолютно все случаи, которые случаются в жизни, есть же какие-то аналогии, наконец. Очень надеюсь на вашу помощь, на добрый и ценный совет. Если напишете мне лично на почту, буду вдвойне благодарна.

    С уважением, Таня.

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.