Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Наследство, Последнее на ВПраве, Правовой Ликбез » Порядок оформлення заповіту



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

15_01_00Кожна дієздатна особа має право на складання заповіту на випадок своєї смерті. Таку гарантію надає нам ст... 1233 ЦК України. Тож аби виконання останнього розпорядження відповідало змісту самого заповіту потрібно дотриматися певної процедури та рекомендацій щодо його складання. Оскільки чинним законодавством  закріплено основні вимоги до форми заповіту, недотримання яких тягне за собою визнання заповіту нікчемним.

У відповідності до ст... 1233 ЦК України, заповіт – особисте розпорядження фізичної особи на випадок її смерті. Тому слід пам’ятати  ст... 1234 ЦК України, яка говорить, що  право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Цей документ складається лише від імені фізичних осіб у письмовій формі із зазначенням місця і часу складення, його підписує особисто заповідач (за винятком випадків передбачених Законом) і посвідчує нотаріус.

Основу нормативної бази, що визначає специфіку посвідчення заповітів складають Цивільний Кодекс, Закон України “Про нотаріат”, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (. Саме закріпленими в них нормами визначено порядок дій нотаріуса спрямованих на вчинення нотаріальної дії.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, що зазначено в  ст.1248 ЦК України та  ст.56 ЗУ «Про нотаріат» та п.156 Інструкції. Однак рекомендується нотаріусам складання заповітів зі слів заповідача з допомогою загальноприйнятих технічних засобів, оскільки відповідно до п.5 Інструкції тексти заповітів, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. З вказаного випливає, що при написанні заповідачем власноручно заповіту необхідно користуватися спеціальними бланками, що значно погіршило б якість самого документу. Нотаріус, на прохання заповідача, керуючись ст.4 ЗУ «Про нотаріат» вправі скласти проект заповіту. Застосування цієї норми сприятиме виконанню належним чином вимог ст.1247 ЦК України щодо форми заповіту та надасть можливість заповідачу з допомогою нотаріуса повніше виразити свою волю і більш грамотно викласти зміст документа, що в подальшому надасть можливість правильного тлумачення заповіту та встановлення дійсної волі заповідача при оформленні спадкових прав.

З огляду на те, що заповіт є правочином, нотаріусу необхідно насамперед установити ті факти, що є передумовою і для вчинення будь-якої нотаріальної дії взагалі, і для посвідчення заповіту зокрема. Насамперед необхідно встановити особу громадянина, що звернувся до нотаріуса за посвідченням заповіту, і перевірити його дієздатність.

Відповідно до п.13 Інструкції, установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Зверну увагу, що ч.3 п.13 Інструкції виключено з вищевказаного переліку документи, за якими встановлення особи не може бути проведено при посвідченні правочинів (і заповітів зокрема), а саме: посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи.

У відповідності до п.14 Інструкції з врахуванням ст.1234 ЦК України при посвідченні заповіту нотаріусом визначається обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, що звернулася для посвідчення заповіту. Дієздатність перевіряється в усній бесіді з громадянином та визначається встановленням його віку, адже правочини вчиняються тільки від імені дієздатних громадян. В даному випадку, в разі наявності сумнівів щодо дієздатності повнолітньої особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, законодавець передбачив для нотаріуса можливість звертатися до відповідних установ для підтвердження чи спростування такого факту. Запити та відповіді на них слід долучати до примірника заповіту, що зберігається в справах нотаріуса з проставленням відповідного індексу справи.

Відповідно до п.157 Інструкції, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом.

Згідно ч.4 ст. 207 ЦК України у випадку, коли фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. У випадку, якщо свідки своєю присутністю підтверджують достовірність вчинюваного заповіту, то особа, що підписує заповіт підтверджує відсутність у заповідача можливості самостійно підписати заповіт, виконуючи це за його дорученням.

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається, однак, зверну увагу на обов’язкове встановлення місцезнаходження майна, оскільки при подальшому оформленні спадщини за заповітом виникають проблеми щодо встановлення спадкової маси.

Слід відмітити, що чинним законодавством передбачено час складання заповіту, що закріплено в ст.1247 ЦК України та час посвідчення заповіту, що відображається у посвідчувальному написі, встановленому додатком №25 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5.

Всі нотаріально посвідчені заповіти, у відповідності до ст.52 Закону та з дотриманням Порядку ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій (до 2011 року), а також Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5 (в 2011 році) підлягають реєстрації в реєстр нотаріальних дій. Проте, звертну увагу на необхідність дотримання вимог п.166 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яким визначено, що заповіти, у тому числі секретні, посвідчені нотаріусом, і заповіти, передані на зберігання до державного нотаріального архіву, записуються до алфавітної книги обліку заповітів.

В сучасну нотаріальну процедуру запроваджений також Спадковий реєстр, до якого заносяться відомості про всі посвідчені заповіти, що надає можливість з достатньою точністю встановити наявність заповіту при відкритті спадкової справи, а також перевірити чинність наданого нотаріусу заповіту, час його посвідчення тощо. Відповідно до вимог Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2000 року №51/5, відомості про заповіти, посвідчені нотаріусами, посадовими та службовими особами, зазначеними в статтях 1251—1252 ЦК України, статті 38 Закону, підлягають внесенню до Спадкового реєстру. Так само підлягають внесенню до реєстру і відомості про зміну і скасування заповіту. Згідно з п.п.2.2.4. п.2.2 розд.2 Положення відомості про зміну і скасування вносяться на підставі відповідного документа, посвідченого в установленому порядку. Необхідною умовою є дотримання п 2.8 Положення про Спадковий реєстр, адже неузгодженість дій нотаріуса у часі стає додатковою підставою для оскарження його дій і порушення питання про визнання такої нотаріальної дії недійсною.

Поліна Марченко, ВПраве



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

.

Похожие записи на ВПраве

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.