Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Последнее на ВПраве, Правовой Ликбез, Разное » Перейменування вулиці: правові складнощі



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

863258Питання перейменування вулиць досить гостро розглядається в сфері суспільства. Сьогодні ми розглянемо питання про перейменування провулку Макарова в м. Луцьку (на даний момент є рішення Луцького міськрайонного суду (перша інстанція) про визнання нечинним рішення Луцької міської ради). Цю ситуацію можна ектраполювати на інші населені пункти.

Перейменування вулиць, провулків належить до віддання органу місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради), це передбачено п.1 ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту. Це питання не оспорюється, інше ж питання, порядок здійснення перейменування.

Системний аналіз норм Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Статуту м. Луцька  (такий статут є в кожному місті, який затверджується і приймається міською радою

(діючим законодавством України визначені основні засади діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Зокрема ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено:

— Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічні вимоги до діяльності органів місцевого самоврядування висуває Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема ст. 4 даного Закону передбачає законність, як один із принципів діяльності місцевого самоврядування.

Таким чином Луцька міська рада, будучи органом місцевого самоврядування, повинна діяти в спосіб, в порядку та на підставі норм діючого законодавства України, що також стосується й рішень, які приймаються Луцькою міською радою.

Одночасно ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено:

— з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

У свою чергу на території міста Луцька діє Статут територіальної громади міста Луцька, ст. 1 якого передбачено:

— Статут територіальної громади міста Луцька (надалі – Статут) є місцевим нормативно – правовим актом, який встановлює в межах Конституції і законів України права та обов’язки жителів міста Луцька, повноваження територіальної громади міста, механізм здійснення місцевого самоврядування, регулює відносини між територіальною громадою міста та міською владою, визначає організаційні, матеріальні і фінансові основи місцевого самоврядування на території міста, а також регулює відносини між територіальною громадою міста та міською владою, визначає організаційні, матеріальні і фінансові основи місцевого самоврядування на території м. Луцька, а також регулює інші питання віднесені чинним законодавством до компетенції місцевого самоврядування. Статут м. Луцька є актом прямої дії і має вищу юридичну силу в системі нормативно – правових актів міської влади на території міста Луцька.

Акти органів та посадових осіб міського самоврядування на території міста Луцька приймаються на основі Статуту і повинні відповідати йому.

Таким чином, будь – які рішення, що приймаються Луцькою міською радою повинні відповідати та базуватись, в тому числі, на нормах Статуту територіальної громади міста Луцька))

вказує, що подібні рішення повинні прийматись органами місцевого самоврядування в інтересах громади, та з врахуванням попередніх консультацій із зацікавленими особами.

Оскільки, в даній статті йде мова про перейменування провулку в місті Луцьку, відповідно рішення Луцької міськради і береться за основу (це не значить, що це стосується лише м. Луцька, це стосується, за аналогією, населених пунктів, в т.ч. і міст, всієї України).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Статуту територіальної громади міста Луцька (далі — Статут) найменування та перейменування територіальних об`єктів міста — вулиць, провулків, майданів і парків тощо — здійснюються міською радою за результатами проведення консультативного опитування мешканців міста.

Дана норма Статуту співвідноситься із нормами Конституції України та нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», адже мета діяльності органів місцевого самоврядування, це максимальне забезпечення захисту інтересів громади.

В період з 2012 року – листопад 2013 року Луцька міська рада (далі – ЛМР), не зверталась до зацікавлених осіб, не направляла своїх представників, та в будь – який інший спосіб не проводила жодних консультацій чи опитувань, щодо необхідності, доцільності та прийнятності перейменування провулку Макарова.

За наведених обставин, всі суб’єкти (юридичні та фізичні особи) зареєстровані за цією адресою і які мають нерухомість чи земельні ділянки, також за цією адресою, фактично поставлені перед фактом перейменування, без будь – якої можливості вплинути на таку подію.

У зв’язку з цим випливають наступні наслідки для юридичних осіб:

По-перше, у зв’язку із перейменуванням, кожне підприємство зобов’язане внести зміни до установчих документів, до ЄДР, та одержати документи, що опосередковують такі дії (витяги, виписки, довідки).

По друге, виходячи із згаданого перейменування, у підприємств виникає обов’язок по зміні документів що підтверджують податковий статус (свідоцтво форми 2 ПДВ, довідка форми 4 ОПП), у зв’язку із чим підлягають зміні й ці документи.

По третє, у підприємств виникає обов’язок одержати нові дозвільні документи, як то патенти, ліцензії, довідки, дозволи, які опосередковують підприємницьку діяльність.

По четверте, за адресою м. Луцьк, пров. Макарова, знаходиться значний перелік об’єктів нерухомого майна та земельних ділянок, у зв’язку із перейменуванням провулку, у власників зазначеного майна виникає обов’язок по виготовленню нових правовстановлюючих документів на перераховані об’єкти, що автоматично передбачає додаткових затрат часу та грошових коштів. Відповідно, до внесення відповідних змін чи виготовлення нових правовстановлюючих документів власники нерухомості та землі позбавляються можливості в реалізації права власності на належне їм майно

Проведення лише цих дій, із врахуванням значного переліку документів, неузгодженості законодавчих норм, бюрократичних зволікань та додаткових витрат грошових коштів та часу, суттєво утруднює, а в деяких випадках унеможливлює нормальну роботу підприємств, та може спричинити певні спекулювання зі сторони контролюючих органів.

Для фізичних осіб – матеріальні витрати дещо менші, а ніж для юридичних осіб. Виникає необхідність внести зміни в правовстановлюючі документи на нерухоме майно, зміни в паспортні документи тощо. Мешканцям провулку (вулиці) необхідно звернутися у паспортно-реєстраційні міграційні відділи, Державну реєстраційну службу, Бюро технічної інвентаризації тощо. А затрати по часу – це вже «як вийде», від 1 тижня до кількох місяців.

Щодо рішення ЛМР про перейменування провулку Макарова, так в його основу покладено звернення лише одного мешканця з вулиці (не провулку) Макарова, в якому йде мова про порушення «порядку» його життя, а саме: «нічні рейди виконавчої служби та податкової міліції, звернення громадян для влаштування на роботу, прибуття вантажів, звернення працівників юридичних осіб для вирішення робочих питань, надходження вантажу тощо». Ось, таке абсурдне звернення, одного громадянина міста Луцька, ЛМР «покладає» в основу прийнятого рішення (текст рішення (№ 41/82 від 30.05.2013 року) можна найти на офіційному сайті ЛМР).

Більш того, під час судових засідань, представник ЛМР посилався на те, що ЛМР діяли в межах своєї компетенції (повторюся, дане питання ніхто не оспорює) і прийняла рішення в інтересах громади міста Луцька. На яку думку це наштовхує? А на таку, що рішення про перейменування провулку аж ніяк не прийняте в інтересах громади. Тут зовсім інші інтереси відстоюються… але це вже інша тема.

Ще одне посилання представника ЛМР: що консультативне опитування проведене шляхом розміщення в газеті оголошення про перейменування провулку.

Давайте розберемо, що ж таке консультативне опитуванняце метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування дослідника з опитуваними (респондентами). Приходимо до висновку, що розміщення інформації в газеті про прийняте рішення, органом місцевого самоврядування (в нашому випадку ЛМР) – це прямий його обов’язок, такий орган просто зобов’язаний оприлюднити рішення (цей обов’язок передбачений в нормативно-правових актах України, ось приклади деяких з них: відповідно до ст. 57 Конституції України «Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки»; відповідно до ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності ). Відповідно це не може бути консультативним опитуванням.

Ще один момент, як слідує із ч. 2 ст. 9 Статуту є критерії, за умови дотримання яких допускається перейменування територіальних об’єктів, а саме:

— Перейменування територіальних об’єктів міста допускається, у випадку відновлення їх історичних назв та історичної справедливості.

Як слідує із Рішення ЛМР провулок Макарова перейменовується в провулок Складський.

Якщо враховувати критерій історичної справедливості та відновлення історичних назв, то перейменування провулку Макарова на провулок Складський, ні історичних назв, а ні історичної справедливості, також не відновлює, оскільки будь – якої видатної особи із прізвищем Складський, в історії України не прослідковується.

На сьогоднішній день рішенням Луцького міськрайонного суду визнано нечинним рішення Луцької міської ради (це ще одна «перемога» над бюрократами, це «подія», котра може продемонструвати, що можна відстояти законні права та інтереси як фізичних так і юридичних осіб, а також те, що ще існує в Україні справедливость і верховенство права).

Рішення суду є прецедентним свого роду, оскільки воно єдине в судовій системі України (по крайній мірі, котре буде оприлюднене пізніше). Звичайно, в просторах інтернету, можна найти подібні рішення, але вони стосуються перейменування назв вулиць, котрі містять у своїй назві імена більшовицьких героїв і тому подібне. Це ж рішення, не стосується даної сфери.

Звичайно, в нашій державі, склалася система, котра, в першу чергу, відносить інтереси державних органів на перше і «єдине» місце, але це можна змінити... потрібно лише, поступово, йти до цього.

Ігор Кацевич (юрист, м. Луцьк), ВПраве



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

.

Похожие записи на ВПраве

1 Комментарий

  1. Стаття актуальна, повчальна. Я заніс ії у папку Судова практика суду. Якщо подібний спір виникне у моїй практиці, буду посилатися на Вашу роботу. З повагою ! Василь.

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.