Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Последнее на ВПраве, Право и Общество » Соблюдаются ли в Украине права человека?



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

human-rights

19 марта 2013 года Верховная Рада Украины приняла Постановление «О проведении парламентских слушаний на тему: «Состояние соблюдения прав человека в Украине». Слушания запланировано провести 12 июня 2013 года.

На слушаниях информацию предоставят Кабинет Министров Украины, Комитет Верховной Рады Украины по вопросам прав человека, национальных меньшинств и межнациональных отношений, Комитет Верховной Рады Украины по вопросам верховенства права и правосудия. Из зала пленарных заседаний Верховной Рады Украины будет вестись прямая трансляция на Первом национальном канале Украины, которая начнется в 15.00, и мы все сможем в прямом эфире ознакомиться с информацией о соблюдении прав человека в нашем государстве.

В прошлом 2012 году о состоянии соблюдения наших прав докладывала Уполномоченный  Верховной Рады Украины по правам человека Нина Карпачева. Согласно ее отчету в 2011 году к ней обратились 164 тыс. человек. Если брать в процентном отношении 56,2 % сообщений касаются нарушения гражданских прав, где имеют место нарушения права на справедливое судебное разбирательство, а также постоянное и часто невыполнение судебных решений. В 17% жалоб усматриваются нарушения социальных прав, а именно нарушение в предоставлении гражданам льгот и компенсаций, нарушений при назначении пенсий, нарушения при предоставлении материальной помощи гражданам, субсидий, недоплата  матерям-героиням, детям войны и так далее. 14% составляют жалобы в области  нарушений экономических прав граждан, а это право на труд, на своевременную и надлежащую оплату труда, нарушение прав собственности на землю, которые казалось бы являются нерушимыми правами. В 12% граждане жаловались на нарушении их личных прав, в частности права на личную неприкосновенность, применение пыток, а также на вмешательство государства в личную жизнь граждан. 2% обращений — это нарушение политических прав. И это только статистика обращений к Уполномоченному по правам человека.

По соблюдению верховенства права, соблюдению прав и свобод человека в 2012 году Украина заняла 87-е место из 97-и. Больше всего нарушений прав граждан по заключению экспертов происходят из-за коррупции в судебной и исполнительной власти.

Как же обстоит ситуация с нарушением наших прав в этом году? Если это правовое государство, для него всегда характерен высокий уровень правовой культуры. К сожалению, в Украине с каждым годом увеличивается процент обращения наших граждан за защитой своих прав в Европейский суд по правам человека. Это свидетельствует лишь о том, что в родном государстве защита прав человека не была обеспечена. И, несмотря на то, что законодательно были усилены меры по борьбе с коррупцией, меньше нарушений наших прав в государстве не стало. Интересно, каким же будет отчет государственных органов о состоянии соблюдения прав человека в этом году?

 

Наталья Рясик, ВПраве



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

.

Похожие записи на ВПраве

4 Комментариев

  1. Абрамская Анна:

    Начальнику Головного слідчого управління МВС України Гончарову О.М.,

    (для реагування або з подальшим зверненням

    в суд щодо злочинної бездіяльності Головного управління),

    вул. Богомольця, 10, Київ, 01024

    ……………………………

    Судебная защита в Украине не работает, права граждан повсеместно нарушаються.

    Из отчёта Омбудсмана Украины Карпачёвой Н.И.

    перед Верховной Радой Украины – 1995 г.

    50 % ув"язнених в українських таборах перебувають без/винно.

    Правозахисники Глузман С., Гінзбург О. – 2002 р.

    В Україні 30 % ув"язнених є жертвами катувань.

    Комітет ООН проти тортур – 2008 р.

    Із рішень, ухвалених Європейським Судом проти України,

    у понад 90 % з них констатовано порушення права на

    справедливий і своєчасний судовий розгляд.

    Висновок Європейського Суду – 2009 р.

    Чинні в Україні закони Не стоять на перешкоді порушенням

    прав людини з боку органів влади, що підтверджується рішеннями

    Європейського Суду з прав людини проти України.

    Висновок Європейського Суду – 2010 р.

    Україна в Числі лідерів за злісним порушенням прав людини.

    Кількість позовів проти України про порушення державою конституційних

    прав і свобод громадян, зростає загрозливими темпами.

    Висновок Європейського Суду – 2011 р.

    Україна в Лідерах за кількістю обвинувальних вироків ЄвроСуду проти неї.

    Вироки проти України найчастіше пов"язані зі статтями: «Право на справедливий суд», «Заборона катування», «Право на свободу та особисту недоторканність».

    Висновок Європейського Суду – 2012 р.

    Україна має Першість за кількістю Скарг в Європейській Суд з Прав Людини.

    Висновок Європейського Суду – січень 2013 р.

    ……………………………

    Європейська Конвенція/Європейський Суд –

    осколкова кіста в горлі

    українських міліціянтів, прокурорів та суддів.

    АБРАМСЬКА Ганна Володимирівна,

    вул. І.Гонти, буд. 1, м. Дубно, Рівненська обл., 35602;

    паспорт серіії МЮ 239283,

    ідент.номер 2721009845,

    моб.тел. + 38 (099) 722-91-28.

    ГНІВНИЙ ПРОТЕСТ – 2

    на злочинні діяння посадовців-покидьків

    міліціянтів Дубенщини і прокурорів Рівненщини, або

    ЗАЯВА

    в порядку ст. 28, ст. 55, ч. ч. 1, 2 ст. 56, ст. 60, ст. ст. 111-113,

    ч. 4 ст. 214 «того нового» КПК України,–

    про злочинні діяння указаних.

    Кожен день – бачимо, чуємо й читаємо у СМІ, що саме:

    міліціянт… даїшник… прокурор… есбеушник… суддя… адвокат… суд/мед/експерт або депутат або – син деяких з них, той, так званий, «мажор», убив… побив… покалічив… задавив (своїм автомобілем)…. обдурив… згвалтував… продав або підкинув наркотики чи зброю… або сфальшував на замовлення кримінальну справу… вкрав або виніс злочинне судове рішення тощо …та… практично – у кожному виключно вказаному випадку – уник при цьому покарання.

    Повсякденно українські громадяни спостерігають одну й ту ж закономірність: якщо злочин (і навіть вбивство) здійснює співробітник міліції, прокуратури, суду або СБУ, то слідство без/результатно тягнеться роками, а вирок суду – якщо до нього і доходить справа – звучить мінімальний. При цьому «силовики» України системно «кришують» наркотрафік, наркоторгівлю, проституцію, регулярно «паляться» на змичці із злочинними угрупованнями, формують цілі банди і йдуть на замовні вбивства і т. д.

    Коли ж звичайний громадянин України, доведений до крайності, зупиняє змушеним пострілом міліцейсько-прокурорсько-суддівське свавілля (той – беспрєдєл), прокурорсько-ментовсько-суддівська мафія «паяє» такому громадянину «по повній», бо конче бояться, що завтра, на місці своїх продажних колег (які остаточно загрузли в криміналі), один-на-один із розлюченими людьми – виявляться вони самі.

    БАБЛО… БАБЛО… БАБЛО… БАБЛО… БАБЛО…

    Українські колишні ХОЛОПИ, що дірвалися до влади, збожеволіли від БАБЛА зовсім.

    Як жити самій державі й нам в цій державі, де це злочинне явище, стало державною політикою!?

    Що виробляють покидьки (мега/подонки), остаточні дебілоїди – тварюки/мразюки менти й прокурори – а управу неможливо на них знайти, адже спів/працюють в «одній запряжці-в»язці" із злочинцями-суддями …саме в тій одній площині… тільки/виключно в тій …одній… злочинній площині свідомих: знущань над людьми, пограбувань людей, катувань людей та їх, людей, убивств!?

    Звертаюся – до вищих органів України:

    На підставі ст. ст. 1-4, ст. 7 («Присяга Уповноваженого»), ст. ст. 13-17, 21 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р. № 776/97-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законами № 5409-VI від 02.10.2012 р.),

    В порядку НАКАЗУ Генеральної прокуратури України від 03.12.2012 р. № 4/1гн (із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 25.01.13 № 4/1гн-1) «Про організацію прокурорського НАГЛЯДУ за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність», де й коли з метою забезпечення належної організації прокурорського НАГЛЯДУ за виконанням вимог Конституції України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інших законодавчих актів із цих питань, керуючись ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» – НАКАЗАНО: заступникам Генерального прокурора України, прокурорам… областей, а також… керівникам і прокурорам структурних підрозділів апаратів, керівникам міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур та призначеним ними прокурорам забезпечити належну організацію НАГЛЯДУ за додержанням ПРАВ і СВОБОД людини і громадянина… при здійсненні оперативно-розшукової діяльності щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів… НАГЛЯДОВУ діяльність організовувати у Генеральній прокуратурі України Головному управлінню НАГЛЯДУ за додержанням законів у кримінальному провадженні – за оперативними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, Головному управлінню НАГЛЯДУ за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією – за спецпідрозділами центральних апаратів Міністерства внутрішніх справ України,

    У відповідності до НАКАЗУ МВС України від 09.08.2012 № 686 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України» завданнями Головного слідчого управління є: організаційно-методичне керівництво діяльністю органів досудового розслідування з метою забезпечення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність; здійснення в межах повноважень контролю за дотриманням законодавства в діяльності підпорядкованих органів досудового розслідування; безпосереднє розслідування кримінальних правопорушень. ГСУ МВС України зобов"язане застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування,

    За положенням ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої: «…забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються…».

    Я, потерпіла Абрамська Ганна Володимирівна,

    15 вересня 2012 р. та 23 листопада 2012 р. звернулася до начальника Дубенського МВ УМВСУ в Рівненській області із Заявою про порушення кримінальної справи за ч. 4 ст. 190 КК України (ч. 1 ст. 192 КК України) щодо відомих дубенських шахраїв Сосновського Володимира Дмитровича (далі «Сосновський») та Дунбадзе Темура Шотайовича (далі «Дунбадзе»).

    16 січня 2012 р. – я звернулася до Дубенського МВ із Заявою про побиття мене Горощуком В.І.

    17 січня 2012 р. – я знову звернулася до Дубенського МВ із Заявою про побиття мене Горощуком В.І.

    09 липня 2012 р. – я знову звернулася до Дубенського МВ із Заявою про побиття мене Горощуком В.І.

    29 грудня 2012 р. – я звернулася до Дубенського МВ із Заявою про надання мені юриста (адвоката або представника), адже в мене немає будь-якої зайвої копійочки на прожиття.

    05 січня 2013 р. – я звернулася до Дубенського МВ із Заявою про погрози мені Сосновським, Кириченко та Дунбадзе.

    15 січня 2013 р. – я звернулася до Дубенського МВ із Заявою про погрози мені Горощуком, Сосновським, Кириченко та Дунбадзе.

    24 січня 2013 р. – я звернулася до Дубенського МВ із Заявою про надання мені дозволу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за № ЄРДР 12012190040000135 від 13 грудня 2012 р.

    АЛЕ – на сьогоднішній день, немає ЖОДНИХ реагувань та відповідей зі СТОРОНИ керівництва Дубенського МВ міліції.

    Більше того – після мого (єдиного й останнього) відвідування начальника Дубенського МВ міліції Качана В.І. – мене ЗАРАЗ навіть не допускають до того слідчого, який проводив кримінальне провадження!?

    Я – самотня жіночка:

    -у якої «на плечах» 3 (троє) неповнолітніх дітей (причому двоє з них не рідних),

    -чоловік, з яким я перебуваю в «громадянському» шлюбі із «навантаженням» на мене 2 (двох) його рідних дітей (так сталося!!!), ніде не працювавший під час нашого спільного 3 (три) річного проживання,

    -моя рідна мати, що дуже й дуже хвора,

    -численні борги, не проплачені за користування комунальними послугами,

    -численні боргові зобов"язання у багатьох банках, які я уже не могла погасити …тощо,

    тобто – знаходячись у конче важкому сімейному положенні та у такому ж вкрай скрутному (безвіхідному) фінансовому стані (хоч і мені – див. нижче – в петлю лізь), я зустріла на вулиці – добре знайомого мені – жителя м. Дубно Сосновського.

    Розговорилася я …майбутня потерпіла від його шахрайських дій… із тим Сосновським про «життя-буття», відверто поплакалася йому – своєму «старому знайомому» – відносно свого жахливого життєвого становища, на що Сосновський тут же (!?), сам/особисто запропонував мені допомогти грошовою позикою, але гроші давалися/позичалися на «умовах під відповідні відсотки і щоб позику ту взяти мені саме у довге користування», мовляв «люди хочуть добре заробити, і не дають на місяць-два готівкою».

    Також: за користування позикою, треба було надати – іще невідомим мені ПОЗИКОДАВЦЯМ – якісь або офіційні або не/офіційні матеріальні гарантії щодо того мого зобов"язання відносно обов"язкового ПОВЕРНЕННЯ позичених мною грошей готівкою в доларах США, тобто – Сосновському уже було завідомо/відомо, що гроші позичаються саме в доларах США.

    Відверто дивуючись УДАЧІ, яка «звалилася на мене з неба», я, змушено сімейними-життєвими ВАЖКИМИ обставинами, дала негайну ЗГОДУ на отримання ПОЗИКИ, яку мені начебто «і по-дружньому для мене і з метою й для себе заробити посередництвом грошенят» (адже саме про друге мені акцентовано співав «СОСНА»), зацікавлено пообіцяв «влаштувати» посередник Сосновський.

    Я порадилася із «своїм чоловіком» Горощуком Іваном Васильовичем про одержання позики від не знайомих «нашій родині бізнесменів» на розвиток малого бізнесу, який, «чоловік», так і не знайшов для себе місце роботи.

    Горощук (чоловік) «із задоволенням» дав згоду на отримання позики безпосередньо через Сосновського і пообіцяв мені допомогати в реалізації моїх бізнес-планів та своє/часному поверненні тої позики.

    Перед тим, як познайомитися з батьком – Кощуком Ігорем та сином останнього – Кощуком Олегом Ігоревичем, на котрого у подальшому й оформили Договір іпотеки від 22 серпня 2011 р. (див. далі), багато чого відверто злочинного було вчинено Сосновським та Дунбадзе проти мене, про що детально та численно викладено в моїх Заявах про порушення кримінальної справи проти указаних відомих дубенських «кидал-шахраїв» від 15 вересня 2012 р. та 23 листопада 2012 р., та в інших зверненнях, і якщо це викладати знову – буде ціла книга, але у кримінальному провадженні, яке було, врешті-решт, таки почато Дубенським МВ міліції в Рівненскій області, а потім «раптом (!?) стихло», про все це Є.

    22 серпня 2011 р. – я уклала Договір іпотеки під заставу власного будинку із ціллю розпочати конкретну власну справу, щоби ця, хоча б якась приватна «мала» бізнес-справа, не дала померти від голоду дітям, щоби проплатити всі накопичені комунальні й інші платежі та забезпечити нашу сім"ю всім необхідним – хоча б для того жалюгідного існування.

    Цитати із двох моїх Заяв про порушення кримінальної справи відносно злочинців Сосновського та Дунбадзе, на які я НЕ ОТРИМАЛА жодної офіційної відповіді від міліціянтів-злочинців КАЧАНА і ГАЯ !?:

    «…Сосновський В. запропонував ТзОВ «Український Прогресивний Альянс» м. Рівне. Він начебто позичив і проплатив перший внесок і дав власний телефон для контакту в банк. Я іще проплачувала 2 місяці внески на отримання кредиту, але цих грошей як не було, так і нема. Сосновський В. потребував повернути позичені гроші, сказавши, що здавай ноутбук в ломбард. Сосновський В. знайомить мене із Дунбадзе Тимуром Шотайовичем, жителем м. Дубно, вул. Садова, уродженцем країни Грузії. Дунбадзе Т. пропонує взяти кредит під заставу будинку на юридичну особу -підприємство, що займається виготовленням дерев'яних полетів для опалювальних котлів твердим паливом. Кредит не відкрили. Мене познайомили з Кириченком Віктором Володимировичем, жителем смт. Смига, який мені сказав, що знає мою сім'ю, що моя сім'я є порядною, хоч і середнього статку…».

    «…Що обговорювали між собою Сосновський В., Дунбадзе Т., Кириченко В., я не знаю, це було не в моїй присутності, але на другий день подзвонив мені Кириченко В. і викликав мене до кафе «Манхетена», де мав зі мною розмову. Він запитав мене чи винна гроші я Сосновському В. з Дунбадзе Т., на що я відповіла: «Я нікому ніяких грошей не винна, ні Сосновському, ні Дунбадзе!». «Я маю намір закупити продукцію оздоровчу, але це не ліки, і вивчити ринок, відкрити аптечний кіоск, виготовити на цей вид діяльності ліцензію та організувати свій бізнес вірно, щоб до мене не було претензій з боку контролюючих органів». Кириченко В. запевнив мене, що людина, з якою він обговорюватиме позику грошей більше за все погодиться, але під заставу власності (будинку). Я погодилася, мені потрібно було працювати! Або влаштовуватися по найму на чотири робочих місця одночасно…».

    «…Договір іпотеки був заключний з Кощуком Олегом Ігоровичем 1987 р.н., мешканцем м. Дубно, вул. Крива, З, який є сином позикодавця Кошука Ігора. З Кощуком Олегом Ігоровичем, я раніше не була знайома, не спілкувалася ні раніше ні в майбутньому. Він перечитав договір і підписав, запитав, чи це все, що потрібно від нього, і пішов. Кощук Ігор був також присутній у нотаріуса, після підписання Олегом договору, він звернувся до Кириченка В.: «Вітя, все добре? Я ще потрібен?» На що Кириченко В. ствердив, що все нормально, гроші він передасть, а Ігор може бути вільний. Я не очікувала такого швидкого обороту подій в кабінеті нотаріуса, бо мала необережність надіятися, що Кощук І. буде позику робити в нотаріуса в кабінеті, і розгубилася, коли Кощук І. вийшов…».

    «…Кириченко В. мене запросив у бус, що стояв біля контори, в якому за рулем був батько Сосновського В., Сосновський В. був присутній, де мені і передали 5000$ (п'ять тисяч доларів СПІА). На другий день, а саме 23.08.11 року, Дунбадзе Т. мені передає 1000$ (одну тисячу доларів США), і запевняє, що решту суми я отримаю при першій вимозі. 22.08.11 р. Сосновський В. супроводжував мене, слід в слід, і контролював, де я обмінюю гроші (бо я відмовилася на його пропозицію обміняти гроші в приватному порядку, тобто в людей), він у мене взяв 250$ (двісті п'ятдесят доларів СІЛА) сказав, що для Дунбадзе Т. Я робила офіційно закупку в корпорації, а потім Кириченко В. їздив зі мною і цю продукцію привіз з офісу м. Рівне до дому. Я не знала тоді, що Кощук і кум Кириченкові, а Дунбадзе Т. кум Сосновському В. Кириченко, Дунбадзе і Сосновський контролювали моє щоденне життя і приватне, і в офісах, і по телефону. Постійно запитували мене: що я роблю, як я є, як в мене, що в мене, і якщо я ухилялася від відповіді негайно приїздили почергово, або разом. Один на одного в розмові називали шахраями, а особливо всі звинувачення посилалися і Кириченком і Дунбадзе на Сосновського В. і те, що Сосновський В. назбирав на мене папку компромату, і якісь відео, і що збирається кислотою облити і інше, навіть сам Сосновський говорив, що продасть мене «працювати» за кордон. Я не мала можливості зустрітися з Кощуком І. і дізнатися його номер телефону, щоб поговорити з ним, розповісти, що коїться…».

    «…У вересні 23 числа 2011 року я проплатила за вимогою Кириченка В. 4000 грн. (чотири исячі грн...) в машині Кириченка В., розписки мені не дали, що я проплатила Кощуку І., а 25 листопада 2011 року я проплатила 6000 грн. в машині Кириченка В. уже особисто Кощуку Ігорю, та ніякої розписки мені не надали про отримання грошей. На мою вимогу надати мені розписку, що я не отримала грошей Дунбадзе Т. завжди говорив: «я не отказываюсь, я дам тебе расписку, когда ты хочешь». Але на цьому усі дії і закінчувалися. Дунбадзе мені сказав, що захистив мене, бо я взагалі ні одної гривні не повинна була отримати, а Сосновський через місяць мав продати мій будинок.

    Я почала пред'являти Кириченкові В. претензії, де мої гроші під заставу мого будинку, він пропонує мені відкрити кредитну картку в «А-Банку» і 03.10.12 р. я відкриваю такий рахунок. Кириченко В. бере 10% з суми 19900 грн., 6000 грн. Кощуку Ігорю, 4500 грн. за меблі, виготовляв його знайомий (до цих пір не можу добитися квитанції про оплату) і відшкодовую бензин на Рівне. Кириченко чи Дунбадзе пропонують мені людей, які приходять дивляться мій будинок з метою зробити купівлю-продаж, я їм говорю, що будинок не продається, натомість Кириченко настоює постійно, щоб я погоджувалася на всі варіанти, головне розрахуватися з Кощуком Ігорем в сумі 20000$(двадцять тисяч доларів США).

    06.04.2012 р. Кириченко В. їде зі мною у Львів, віддає папку з моїми документами на будинок якомусь чоловікові (чи Василь чи Іван) на пошук ним людини, яка мені «перепозичить» гроші. Телефон не функціонує, людина пропала, мій звіт, до якого я так і не торкалась, бо Кириченко В. мені його боявся дати, напевно, також пропав. Я знову ж терплю моральний терор тим більше, що в сім'ї доглядаю дітей то іще все проплачую, терплю наругу від батька хлопчиків, і захищаю уже розвалений бізнес, і свій авторитет, і бідолашну матір і дітей. Я втратила ноутбук «LENOVO», за який я проплачувала кредит в Приватбанку, Сосновський мене завів у ломбард бо йому потрібні були кошти на проплату мого звіту на будинок, а запевняв, що за три дні він поверне гроші і я заберу ноутбук з ломбарду.

    Кириченко В. під тиском узяв в мене розписку, що я 15.10.12 р. згідна змінити умови договору. Він у мене вимагав купівлю-продаж на будинок, де і підписався сам як свідок, моєї «згоди»…».

    «…22.10.12 р. Кощук І. і Кириченко В. перестріли мене у центрі міста. Кощук І. перепитав мене чи дійсно я отримала не 15.000$ (п'ятнадцять тисяч доларів США), а тільки 6000$ (шість тисяч доларів СПІА). Я підтвердила це і сказала, що не відмовляються їх йому повернути, але мій бізнес зірвали, не давали можливість працювати, налагодити реалізацію товару (торгівлю) в такій скрутній ситуації неймовірно важко, але я працюю. По договору іпотеки я не отримувала від Кощука Олега жодної копійки не те що гривню, і рахую договір не дійсним. На що Кощук Ігор відповів, що йому не потрібна моя хата і моє майно, він в заставу візьме будинок Кириченка Віті. Але ці гроші він заробив і ця ситуація є неприємною. Кириченко В. дочекавшись поки Кощук І. поїде підійшов до мене, і як завжди запитав: «що робити?» Він погрожував мені і згадав мені дитину. Я мовчки вислухала його, розвернулася і пішла. На другий день мені зателефонував Сосновський В. і сказав, що я нагрубила Кириченкові, Кириченко жалувався і просив у нього «бойцов с битами, чтобы привести тебя, Аня, к памяти. Но ты знаешь, биты зто жестоко, у меня єсть наркоманы, тебе известно, как мучительно больно от нехватки дозы, и когда нет денег на дозу и надо их найти?! А могут у тебя этот «продукт» и найти. На, даже, если я и отошлю Кириченко В. Туда, где никто не ходит, то он не остановиться. Так что думай, звони если что…».

    «…Мушу уточнити, що коли при зустрічі 15.10.12 р. з Кощуком І. біля нотаріальної контори Кириченко говорив з ним, то Кириченко В. сказав Кощуку, що в нього (тобто у Кириченка В.) є ключі від моєї хати, документи Горощука Івана, які мали б бути у слідчого, що веде справу по аварії (ДТП) 02.08.12 р., і всі приватні документи залишилися в машині, а згодом із відділку Івана транспортували до шпиталю. Мені на прохання видати їх на руки у відділку відмовилися два рази. Про що Горощуку І. сказала і більше не ходила туди. Горощук І. виясняв цю ситуацію по телефону і повідомив мене, що хтось забрав дійсно його документи, ця людина, чоловік, розмовляв на російській мові і посилався на те, що Горощуку потрібна фінансова допомога. Іще один цікавий момент був стосовно Кириченка: осінню 2011 року в листопаді. Він мене підвозив до дому бо «заїхав по дорозі в офіс до мене» і зник з моєї папки технічний паспорт на будинок (я на секунду відлучилася в ларьок). Кириченко В. узяв у мене апарат для нормалізації тиску вартістю 1245,00 грн. щонайменше, ніби, як для реклами з поверненням при першій вимозі. Коли я закривала офіс в «Піраміді» Кириченко і це не пропустив «проконтролювати» з Дунбадзе. Пропали дві одиниці продукції. Таксі було б в 5 раз дешевше, або 2 дні кормити сім'ю. Але це дрібниця порівняно з тим випадком, який стався у липні місяці 2012 року. Кириченко вимагав, щоб я вияснила, чому не повертає Дунбадзе гроші. На зустріч я взяла Горощука Івана, хоч у нас уже нічого не склалося, то я попрохала його, бо у нього телефон з диктофоном. Коли ми троє зайшли у якійсь літній бар, на зупинці «Садова», там сиділи дві жінки, одна з них упізнала Дунбадзе, і простонародною мовою добряче кляла його. Дунбадзе пішов за кавою, а та жінка, далеко нетвереза, розповіла мені, що вона є кума Дунбадзе, і напилася вона з горя, виною якого є Дунбадзе. Ця жінка розповіла, що вона зовсім не хоче родити, не хоче цієї дитини, і не планувала вагітності, а мусить отримати прибуток, бо Дунбадзе відкрив на неї кредит, і ні грошей, ні роботи вона не має, а цю людину — Дунбадзе треба минати і не траплятися на дорозі, бо він не дивиться, куми чи свати, чи хто інший він скуповує золото, срібло і не вість що, а їй більше немає іншого виходу розрахуватися за кредит. Ця жінка не знала, що біля мене сидить молодий чоловік із-за чийого відношення до життя: легковажного і безвідповідального у мене і вийшло таке знайомство із Дунбадзе…».

    «…Щоб не допустити розмаху чорного піару по відношенню до себе, щоб жити так, щоб гордилися мною батьки, діти мали достойний приклад матері, яка зробить усе можливе, щоб вони були і здорові і успішні у своєму житті, і я займала достойне місце з конкретно визначеними пріоритетами маючи простір для розвитку. Я поставляла на кон саме дороге мені, дарунок мого батька, мою власність, мою фортецю. Я повинна була зупинитися в падінні, повинна була згадати, що Бог допускає зробити крок назад, щоб мати простір йти вперед. Я повинна виконувати свої обов'язки матері і діючого підприємця, дитини своєї матері і господарки, економіста і християнки, дипломата і бійця, щоб мене не знищили ці чоловіки, яким я нічого не винна у створенні їх намірів збагатитися на моєму майні, моєму труді, бо їх методи низькі і противні. Я не вибачу сліз моєї мами і дітей. Я не шукаю виправдань моїм помилкам, але ніколи не забуду того розпачу і болю, коли приймала рішення найти спосіб справитися із життям, діяти. Успіх — це справа не випадку, а постійний труд, і я пробачила все минуле в ім'я майбутнього.

    Моє вибачення — це лише свідчення того, що я у своєму серці не маю люті, ненависті, зла, лестивих намірів. Я враховую покладені життям на мене вище перераховані обов'язки, я не допускаю брутального відношення до цих людей по мірі свого виховання і своїх принципів, я не беру на себе право вести розслідування, чинити суд чи самосуд. Але я маю право захистити себе і свою родину від дій людей, які намірено підготовили ґрунт, щоб висвітлити мене у суспільстві і в діловому світлі так, як вони спланували, тим більше ці люди не одноразово говорили: і про кислоту, якою мене намірені облити, і про те, що підкинути мені наркотики легко чи «посадити на голку», і бітами «привести до пам'яті», і нагадували, що у мене є дочка, і що в мене немає жодного шансу довести свою правоту і правду.

    Я борюся за своє і буду це робити! Ніякої «своєї правди» у їх ганебних вчинках в мене нема і не може бути! Я констатую факт нелюдського, цинічного, жахливого акту вандалізму і шахрайства групи людей, які спланували свої дії, і мають намір розправи. Хто їм дозволив контролювати щоденне моє життя.

    Впевнена – діяння указаних були умисні, мали корисливий мотив -заволодіти моїми грошима шляхом обману та зловживання моєю довірою, а -такі діяння мають склад злочину, за який відповідно до ч.4 ст. 190 КК України передбачена кримінальна відповідальність…».

    Отут треба обов"язково та своєчасно зазначити, що на той час паразит, дармоїд Горощук І.В. – рідний батько 2 (двох) своїх синів, які проживали разом з нами в моєму будинку – відмовився взяти на себе піклування відносно своїх дітей, а якщо він щось і робив для отримання прибутку у власних інтересах, то зі мною він не радився, а на моє вимагання влаштуватися офіційно на роботу – категорично відмовився.

    Більше того, проживаючи в моєму помешканні, Горощук займався (зазвичай продовжував!!!), як потім з"ясувалося, злочинними справами РАЗОМ із своїми компаньйонами Сосновським й Дунбадзе та іншими.

    Саме такими, як з"ясувалося іще й таке жахливе для мене, були їхні спільні взаємовідносини.

    Уже в той же день 22 серпня 2011 р., коли я отримала позику від батька/сина Кощуків, мені Горощук негайно (уже було все ними, шахраями, заплановано підготовлено) запропонував придбати автомобіль ВАЗ 2101 (Е 42-18 РВ) у його друга дубенчанина Бондарчука Андрія Васильовича, а потім, уже на другий день насильно забрав у мене ключі від цього авто. Коли ж я повернула собі ключі від авто, тоді мій «чоловік» Горощук побив мене «на синьо» та забрав знову собі ключі від автомобіля, які і авто і ключі від авто я не бачила й не бачу уже до нинішнього дня.

    Тільки потім остаточно з"ясувалося, що і Сосновський, і грузин Дунбадзе, і мій цивільний чоловік Горощук – Є «старі знайомі» і намагаються разом, всім своїм злочинним скопищем, співпрацюючи в одній «запряжці» з дубенськими злочинцями-ментами-перевертнями, «розвести» мене на одержання грошової Позики та потім усю цю Позику «видурити» в мене до копійочки посередництвом всіляких, ними, дубенськими шахраями, задуманих операцій, про що я не могла навіть й думки допустити.

    Отже у варіанті із куплею автомобіля, я Позичальниця Абрамська Г.В., із 3 (трьома) неповнолітніми дітьми (двоє з яких є рідними дітьми покидька Горощука) і своєю хворою матір"ю на руках, отут як факт, із тих 5.000 (п"яти) тисяч позичених грошей, уже втратила (позбулася за рахунок указаних пройдисвітів Сосновського, Дунбадзе і Горощука) – плюс/мінус копійки – 1000 (одної) тисячі ($) доларів США за проданий начебто мені автомобіль.

    Батько ж Волинець Микола Михайлович моєї рідної (нашої спільної) дочки Волинець Яни Миколаївни 1998 р. н. – на той час також відмовився оплачувати аліменти на користь дочки у розмірі в середньому 250 грн., а якщо іноді й виплачував, то із затримками в півроку та із значними недоплатами.

    24 грудня 2012 р. – я звернулася уже до Дубенського міжрайонного прокурора Журавського М.В. та прокурора Рівненської області Присяжнюка В.С. із відповідною Заявою відносно злочинних діянь дубенских міліціянтів злочинців-посадовців:

    1.Порушити кримінальну справу у відповідності до вказаних беззаконних дій (сукупних важких посадових злочинних діянь, сукупних кримінальних проступків) щодо керівництва Дубенського МВ міліції.

    2.Відсторонити від виконання своїх обов"язків керівництво Дубенського МВ або безпосередньо тих, хто скоїв указані беззаконні діяння.

    3.Надіслати невідкладно заявнику належний відповідний документ про порушення кримінальної справи щодо керівництва Дубенського МВ міліції – тобто повідомити заявника про виконані дії за вимогами КПК України.

    Будь-якої, навіть завідомо брехливої відписочки, я, заявниця Абрамська Г.В., як безумовний факт, НЕ ОТРИМАЛА до нинішнього дня ні від Присяжнюка В.С., ні від Дубенського міжрайонного прокурора Журавського М.В.

    Абсолютно відповідально ЗАЯВЛЯЮ, що відомі дубенські злочинці-шахраї Сосновський, грузин Дунбадзе (де загалом можна знайти грузина, який заробляє руками, а не аферами!?), Кириченко та мій, уже колишній чоловік, Горощук, всі спів/працюють під прикриттям дубенських міліціянтів-злочинців: начальника МВ міліції Качана, мента Гая.

    Останні 2 (два) мента – Є основні злочинці-посадовці Дубенського МВ міліції.

    В Дубно Є іще парочку відомих «кидал-шахраїв», які відверто граблять «по-тихому» громадян, але це також люди ментов й прокурорів, яких НЕ МОЖНА ЧІПАТИ!?

    Проти Горощука було багато/разово порушені кримінальні справи, але він спокійненько собі живе та продовжує практично відкрито красти й відверто обманювати людей, а міліціянтам Качану, Гаю та іншим про це цілковито достеменно відомо, адже вони отримують від нього ЗЛОЧИННИЙ ПРИБУТОК у вигляді відповідної частини, а тому Горощук, Кириченко, Сосновський та грузин Дунбадзе ногами відкривають двері в міліцейські кабінети Дубенського МВ міліції, покурюють у тих кабінетах, як у себе вдома, та продовжують як того хочуть поповнювати кишені свої та кишені міліціянтів-покидьків.

    Громадяни ж м. Дубно та Дубенського району безкарно страждають від злочинних діянь і дубенських ментов і дубенських шахраїв.

    На такі злочинні діяння зовсім не реагують, ані Дубенський прокурор Журавський М.В., ані прокурор Рівненської області Присяжнюк В.С., ані начальник УМВСУ в Рівненській області Лазутко В.І., ані вищі керівники МВС й прокуратур!?

    Холопи, селюки, рогулі, плєбєї дорвалися-допалися до влади і немає будь-якого спасіння від цієї куплено-продажної мерзенної сволоти.

    І що ж робити у даній ситуації одинокій жіночці, яка довірилася шахраям, а ВОНИ її «взули як того зажадали», «по всій як тільки можна й більше того», тобто – разом з ментами видурили всю виключно ПОЗИКУ, весь ДОХІД, який було отримано у вигляді ЯКОГОСЬ ПРИБУТКУ, а нині, через суд (суддя Федорова Л.П., яка уже стільки нафальшувала у справі, що далі немає куди), намагаються стягнути іпотечний будинок, тобто – позбавити й житлового помешкання!?

    ЦІКАВО – Є нині в Україні на посадах чесні й відповідальні посадовці, окрім тих закінчених відморозків ЗЛОЧИНЦІВ!?

    Що відбувається сьогодні в Україні!?

    Всі збожеволіли від того БАБЛА!?

    ЛОГІКА Є отут чи НЕМАЄ отут ЛОГІКИ!?

    Чи може одинока жіночка – навіть й подумати про те, щоби обманути таку чисельну кількість «кручених» чоловіків бандюків-перевертнів, у тому числі й тих Кощуків (батька/сина), про яких ніколи в житті не чула про їх існування, адже саме Сосновський та грузин Дунбадзе, образно кажучи, вишукували тих грошовитих «кощуків» та/або інших по м. Дубно, у яких Є гроші, із тою саме ціллю вишукували, щоби знайшовши ті гроші, затим – у вигляді позики під відсотки «втюхати»… всунути їх мені (Абрамській Г.В.), бо ж не заради добрих намірів відомі дубенські «кидали» Сосновський/Дунбадзе знайшли для мене гроші!?

    У дубенських шахраїв Сосновського, Дунбадзе й Кириченко Є також «свій/особистий» дубенський нотаріус Пришко О.О., у якої чоловік – працівник прокуратури.

    Нотаріус Пришко навіть й не спитала, чи дали мені на руки якісь гроші Сосновський/Дунбадзе та інші!? Понаписувала, що треба було тим шахраям та й віддала їм всім папери, а мені дали тільки підписати ті папери!?

    Ну як же можуть менти й прокурори Дубенщини/Рівненщини іти про «своїх» (адже всюди свої), «проти себе» – А НІЯК НЕ МОЖУТЬ, адже це Є одне злочинне скопище (угрупування)!?

    Від Кощуків (батька/сина) – шахраї Сосновський/Дунбадзе отримали 15.000 (п"ятнадцять) тисяч американських доларів, з яких я одержала на руки лишень $ 5.000 тисяч.

    У «кидал» залишилося $ 10.000 тисяч, з яких вони «по-братськи» поділилися з ментами і прокурорами і, як нині з"ясовується, також нотаріусом Пришко О.О. – ну нехай наполовину, що ( а саме «криша» від чоловіка-прокурора дає можливість «вільно (…проти/законно…) діяти».

    Саме тому-то міліціянти/прокурори, отримавши частину хабара від покидьків Сосновського/Дунбадзе, роблять придуркуватий вигляд, що нібито не розуміють того, що сталося!?

    Хіба українські менти й прокурори, які були б «не в долі», в дійсності залишили б той/такий «добрячий випадок» для себе без відповідного реагування!?

    Звісно ж НІ.

    Так ті менти й прокурори, тим «чужим» шахраям – миттєво б «лапти сплели», «порвали б їх як тузік грелку», «з відвертою радістю» порушили би проти них кримінальні справи і витрясли би із шахраїв останнє та ще й запроторили б за грати: в Україні ж – особливо нині – ціленаправлено («по замовленню») безкарно таврують тими кримінальними справами КОГО завгодно та ЯК завгодно – про це й школяр знає/відає!?

    Чи може одинока тендітна, абсолютно беззахисна жіночка – навіть й подумати про те, щоби …нібито… обманюючи таких відомих дубенських «крутеликів-перевертнів», усвідомлено й без остраху («НА РОЗХВАТ») поставити ЇМ в ЗАСТАВУ-ІПОТЕКУ своє житло та ще й із будівлями, де мешкає дуже й дуже хвора (на – онко) мати та 3 (троє) неповнолітніх дітей, 2 (двом) чужим, не рідним з яких, немає іще й 5 (п"яти) рочків.

    Колишнього ж чоловіка Горощука І.В., який, як з"ясувалося недавно, тільки крав, грабував, обманював окрім мене також й інших громадян та, нарешті, загнав свою попередню дружину в петлю (не витримала кошмару – повісилася), а мене що/денно й не/відомо за що не/щадно забивав, я ЙОГО ледве, витурила зі свого помешкання, уходячи коли, Горощук забрав з собою АЖ/ГЕТЬ через пів/рокуі малюків, які нині просяться до мене, немов до рідної матері!?

    Чи могла би я – одинока жіночка – навіть в помислах допустити для себе – ЗАВІДОМО ОБМАНУТИ Позикодавця Кощука О.І. ((( та ще й міліціянтів колишніх і діючих: див. нижче ))), який пішов мені назустріч з допомогою розпочати й освоїти підприємницьку діяльність, адже я щодня серед ночі прокидаюся від остраху бути убитою ними, оскільки погрози залишити мій/свій будинок не припиняються, а дубенські менти Качан та Гай на Заяви до них про ці погрози шахраїв – не реагують взагалі.

    Це ж най/над/страшні покидьки, серед яких Є колишні міліціянти, яким Є той же покидьок Сосновський, котрий КОЛИСЬ «спів/працював» в злочинній площині разом з тим міліціянтом Дубенського МВ міліції ГАЄМ І.М., та якого, іще мента Сосновського, витурили з ганьбою у свій час із органів МВС України за постійне отримання Хабарів та всілякі здійснені Афери, але міліціянта ГАЯ І.М. тоді не витурили, бо цей – добряче відкупився і не приховує цього!?

    Дубенській адвокат Фурсик В.П. (колишній міліціянт-перевертень), котрий «співпрацює» із Сосновським В.Д. (колишнім міліціянтом-перевертнем) та грузинським колишнім міліціянтом Дунбадзе Н.Ш. (цей загалом кажуть «в бігах» із Грузії, ховається від тамтешнього правосуддя), нині «злочинно діючі» міліціянти-перевертні Дубенського МВ міліції Качан В.І. та Гай І.М. – все ЦЕ Є одна, давно відома Дубенська (за профілем – саме шахрайська) добряче ОРГАНІЗОВАНА, що приховується або, як у моєму випадку, навіть й не приховується під «міліцейськими погонами», ЗЛОЧИННА ГРУПА, яка стабільно виплачує данину прокурорам Дубенщини/Рівненщини.

    Хіба змогли б шахраї Сосновський/Дунбадзе та інші спокійненько забрати собі 10.000 (десять) тисяч доларів США, якби вони були хоча б трохи НЕ ВПЕВНЕНІ, що З НИМИ зі сторони ментів й прокурорів «все буде гаразд»!?

    Сосновський/Дунбадзе були ВПЕВНЕНІ – ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

    ТІЛЬКИ ПОВНА УПЕВНЕНІСТЬ У ЦІЛКОВИТІЙ БЕЗКАРНОСТІ ДОЗВОЛИЛА ШАХРАЯМ (і колишнім і діючим міліціянтам) ВІДКРИТО ВЧИНЯТИ й таки ВЧИНИТИ РОЗПРАВУ НАД одинокою ЖІНОЧКОЮ, якій завідомо НАПЕРЕД «саме на парочку рочків» іще й підіслали і «чоловіка» Горощука Івана Васильовича з 2 (двома) дітьми – ЦЕ СУПЕР КЛАСИЧНА «побутова» («…дріб»язки життя…") міліцейська АФЕРА, за яку не бажають братися жодні адвокати Рівненщини й Волині!?

    Що виробляють покидьки (мега/подонки), остаточні дебілоїди – тварюки/мразюки менти й прокурори – а управу неможливо на них знайти, адже спів/працюють в «одній запряжці-в»язці" із злочинцями-суддями …саме в тій одній площині… тільки/виключно в тій …одній… злочинній площині свідомих: знущань над людьми, пограбувань людей, катувань людей та їх, людей, убивств!?

    Зі ст. 383 «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину» та ст. 384 «Завідомо неправдиве показання» Кримінального кодексу України, я, Абрамська Ганна Володимирівна, ознайомлена.

    Викладене вище – подано із врахуванням:

    Положень ч. ч. 1, 2 ст. 10 Європейської Конвенції;

    Рішень Європейського Суду з прав людини проти України (див. Рішення);

    Рішень Конституційного Суду України від 10.04.2003 р. за № 8-рп/2003;

    Ухвали Верховного Суду України від 20.11.2008 р. у справі за № 6-15823вов08;

    Положень Мережі "А

  2. VPrave Zakonnik:

    І що робити в цій країні, скажіть? Братися за вили чи стрімголов виїжджати за її межі?

  3. Уважаемая Анна! Я понимаю, что Ваш комментарий — это крик отчаявшейся души, я сама в своей работе через день сталкиваюсь с глухой стеной наших государственных и правоохранительных органов (само название даже иногда режит слух...). Коррупция сплошь и рядом...Но я как специалист права и гражданин Украины с активной гражданской позицией постоянно веду борьбу и поддерживаю всех в этой борьбе. Поэтому не отчаивайтесь, отступать Вам уже поздно и нет смысла, нужно продолжать идти вперед и писать жалобы и заявления во все вышестоящие инстанции — прокуратура, СБУ. Верьте и добивайтесь, чтобы Вас услышали, во все органы, куда сдаете заявления, регистрируйте эти заявления и оставляйте второй экземпляр с отметкой себе, чтобы доказать, что обращались. Я думаю, что в Вашем городе как и любом другом есть правозащитная организация, найдите ее, сделайте своим союзником в деле. Вам предстоит еще долгий путь борьбы, но я не сомневаюсь, что хоть кого-то (кроме Вас конечно), в этом деле накажут. Поверьте, Вы не одна! Активных граждан много! Обращайтесь к ним и поднимайте волну возмущения против бесправия! И почаще консультируйтесь с юристами, ведь Вы многое в этом деле сделали бездумно и без определенной страховки. Удачи Вам, Анна!

  4. Пропоную Вашій Увазі освячення на моєму прикладі теми «Чи можливо притягнути до кримінальної відповідальності суддів???» ( напередодні зняття недоторканності суддів, та діючому Законі «Про відновлення довіри до судової системи України)

    Коротко про суть справи. У мене всі докази по справі є. Суддя вказує сторінку справи, де ці докази знаходяться, навмисне міняє факти справи і пише що доказів не надано і в зв'язку з чим виносить неправосудне рішення. Пишу в апеляцію,вказую на всі докази справи і на всі дії судді, що суперечать ЦПК України. Приходить відповідь : «рішення прийнято відповідно до закону», касація взагалі справи не відкриває. Це було під час правління В. Януковича . Зараз за час правління П. Порошенко,після такої кількості смертей на Майдані в ім'я чесного правосуддя на Україні ,подала скарги до прокуратури на суддів про скоєннія суддями злочинів за

    Ст.ст 364 КК України. Зловживання владою або службовим становищем, 366 КК України Службове підроблення, 367 КК України Службова недбалість 375 КК України.

    Із прокуратури м.Києва надійшов лист наступного змісту :

    » відповідно до ч.1ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим кодексом.Підставою вважати заяву про злочин є наявність в таких заявах об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину(час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Незважаючи про те, що у поданому Вами зверненні Ви ставите питання про притягнення до кримінальної відповідальності, останнє за своїм змістом та суттю не є заявою про злочин, оскільки не містить жодних даних про вчинення суддями злочинів, за Викладених Вами обставин.Враховуючи, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не не будь-які заяви, а лише ті із них,які містять відомості про кримінальні правопорушення, підстав для внесення відомостей за Вашим зверненням до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається»

    Але згідно ст. 214 КПК України:

    1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

    . Слідчий, прокурор, інша посадова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

    Забороняється така бездіяльність як невнесення заяви до ЄРДР.

    Такі дії М. Попович (заступника прокурора м.Києва ) розглядаю як неправомірні, порушують не тільки мої права та інтереси, але й вбачаю явні ознаки злочинного умислу, що має суспільно-небезпечне діяння, спрямоване на дискредитацію органів прокуратури і правоохоронних органів України в цілому, ще раз підривають довіру до судової влади в Україні.

    Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» на даний час зовсім не працює,верховенства права не має зовсім, в країні процвітає беззаконня , злочинність насамперед з боку суддів і прокурорів, кругова порука та корупція.

    Зараз я буду намагатися оскаржити бездіяльність прокурора в Печерському суді м.Києва.

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.