Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Научно-практические материалы » Філософсько-правовий аспект деформації професійної свідомості службовців в Державній пенітенціарній службі України



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

Конституцією України закріплено правовий механізм утворення, розвитку і захисту громадянського суспільства в Україні, яке є основою для формування державної служби України на принципах професійності, компетентності, ініціативності, чесності та відданості справі [1].

 

На сьогодні комплектація органів державної влади в Україні, а саме тих установ, які покликані здійснювати виконання кримінальних покарань, професійними, особливо важливо, психічно стійкими як до внутрішніх, так і зовнішніх проблем державними службовцями, потребує значної уваги.

Дана стаття має на меті розкрити філософсько-правові аспекти, точніше сказати особливості, професійної моралі державного службовця в Україні, який служить в лавах Державної пенітенціарної служби України (далі — ДПСУ), торкнутися таких надзвичайно важливих питань, як професійна деформація службовця пенітенціарної системи, її наслідки та шляхи подолання.

 

Так, Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року №1085/2010 Державний департамент України з питань виконання покарань було реорганізовано в Державну пенітенціарну службу України [5; 13].

 

Термін «пенітенціарна система» означає від лат. рoenitentia  розкаяння державний інститут, яким передбачено механізм виконання кримінальних покарань [15].

 

На ДПСУ покладено завдання щодо здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Окремо слід зазначити, що персонал ДПСУ зобов’язаний поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення (ст. 4 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України»). Повага гідності та гуманне ставлення до особи засудженого до позбавлення волі з боку державного службовця ДПСУ є тією основою, на якій грунтуються міркування щодо механізму постійного власного внутрішнього контролю службовця та прийняття ним виважених рішень [2; 3; 4].

 

Мораль, а відтак і професійна мораль та її деформація, є філософськими поняттями, які досліджувались на протязі багатьох років [16]. На нашу думку, найкраще визначення поняття моралі – це наступне: мораль ─ це система поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Так, Бентам Ієремія зауважив, що мораль “у найзагальнішому розумінні – це вчення про мистецтво направляти дії людей таким чином, аби виробляти найбільшу суму щастя” [11, c. 235].

 

Професійна мораль службовця ДПСУ є не що інше, як мораль яка тісно переплітається з правом і утворює такий узуфрукт, як правова мораль [5, c. 215].

Пропонуємо розглянути мораль через призму виконання кримінальних покарань, через призму тих суспільних відносин, які склалися в середині колективу установи виконання покарань.

 

Специфіка професійної моралі співробітника ДПСУ полягає в обов'язковому дотриманні моральних норм, тобто характеризується деонтологічним характером. Тим не менш ні документи, ні виконання наказів начальника установи не можуть бути гарантами ефективності і правильності дій службовця.

 

Значна роль у цьому належить індивідуальним моральним цінностям, як невід'ємним складовим професійного обов'язку [7, c. 286]. Як свідчать статистичні дані почастішали випадки порушень співробітниками ДПСУ своїх посадових обов'язків. Основними причинами цих порушень є не стільки некомпетентність, непрофесіоналізм, а низька правова культура та, так звана, збиткова моральність.

 

Виправні установи, як вище зазначалося, виконують одну з найважливіших державних функцій у виконанні кримінальних покарань, це обумовлює наявність високих професійних і моральних якостей у співробітників виправних установ. Пріоритетне місце в системі цих якостей повинна займати стійкість до професійної деформації [6, c. 34].

 

Актуальність і значимість даної проблеми визначається зниженням морально- психологічного рівня особового складу ДПСУ. Це проявляється у збільшенні кількості порушень дисципліни, непоодинокими є випадки зловживання службовим становищем, та як і раніше високим залишається рівень пияцтва, що є джерелом багатьох злочинів в установах виконання покарань.

 

Професійна деформація полягає у негативних змінах та порушеннях у структурі особистості службовця ДПСУ, що виникають у ході виконання ним службових обов'язків:
по-перше, в гіпертрофії професійно важливих якостей: пильність перетворюється на підозрілість, впевненість у самовпевненість, вимогливість у прискіпливість, пунктуальність в педантизм; по-друге, в актуалізації і розвитку негативних рис, таких як жорстокість, мстивість, цинізм, вседозволеність [5, c. 225].

 

Професійна деформація особистості службовця обумовлена її тісним контактом з криміногенним середовищем. Відтак професійній деформації притаманні такі ознаки: 1) використання в мові нецензурних виразів при спілкуванні з колегами та засудженими, а також лайливих слів-кличок по відношенню до них; 2) постійне вживання жаргону як ефективного, на думку співробітників, засобу виховного впливу на засуджених; 3) приховане або відкрите зневажливе, принизливе, вороже ставлення до засуджених, диференціація цього відношення в залежності від статусу, займаного засудженим; 4) прояв грубості, морального і фізичного приниження людської гідності осіб, позбавлених волі; 5) втрата чутливості до людського горя, біди, переживань, морально-психологічних ран; 6) прихильність до стереотипів, шаблонів у виправній та виховної роботи із засудженими.

 

На сьогодні професійна деформація службовців ДПСУ охопила приблизно 30% особового складу всієї системи. Спостерігаються такі негативні прояви, як ослаблення самодисципліни і зниження морально-етичного контролю за своєю поведінкою, що виражається в розбещеності, вульгарності, нехтуванні нормами службової етики, субординації, у відмові від догляду за собою, занедбаності, неохайності, а також у озлобленості, невмотивованої грубості і надмірному пияцтві [10, c. 54].

 

Правопорушення і злочини, що вчиняються співробітниками установ виконання покарань, які виконують кримінальні покарання, підривають основи побудови правової держави, чим створюють сприятливу обстановку для проникнення кримінальних структур до правоохоронних органів.

 

Серед комплексу заходів з профілактики професійно-моральної деформації і попередження порушень законності в діяльності працівників ДПСУ пропонується виділити наступні: 1) створення в колективах виправних установ здорового морально-психологічного клімату, доброзичливого ставлення керівництва до співробітників; 2) інформованість співробітників з проблеми професійної деформації, вироблення навичок критичного самоаналізу службової діяльності; 3) періодичні переогляди співробітників на схильність і наявність професійної деформації, внесення за його результатами змін у зміст службової діяльності, включаючи й перехід на іншу роботу; 4) засудження керівною ланкою і службовим колективом протиправних дій, пов'язаних з порушенням конституційних прав і свобод співробітників, прав засуджених, особливо з проявом насильства, жорстокості, приниження людської гідності; 5) здійснення постійного контролю за поведінкою співробітників, схильних до вживання спиртних напоїв на службі і в побуті; формування в колективі атмосфери нетерпимості до осіб, які зловживають спиртними напоями; 6) впровадження системи перевірок моральних і професійних якостей співробітників всіх категорій; 7) підвищення рівня професійної підготовки персоналу; 8) контроль за правовим та соціальним захистом працівників виправних установ, поліпшення умов їх праці, побуту, відпочинку [5, c. 311].

 

У зазначених вище твердженнях, нами було також вказано та коротко надано коротку характеристику юридично-психологічному аспектові професійної деформації службовців ДПСУ, її виникнення, наслідкам та шляхам усунення.

 

Без уваги не залишається й філософсько-правовий аспект професійної деформації службовців ДПСУ, який полягає в заміні правових цінностей, таких як правова культура та правосвідомість на правовий нігілізм, ідеалізм та інші прояви деформації.

 

Так, філософсько-правовий та юридично-психологічний аспекти тісно переплітаються та доповнюють один одного при характеристиці професійної моралі та її деформації.

 

Основне завдання, яке стоїть перед ДПСУ- це змінити відносини між адміністрацією і засудженими, зміна фізичних умов життя в колоніях, та як наслідок створення сприятливого клімату роботи для службовців, що призведе до виправлення, реабілітації та ресоціалізації засуджених [4; 13].

 

Отже, вивчення моралі в ракурсі професійної градації, а саме в Державній пенітенціарній службі України, її деформації, використання практичних порад по профілактиці деформації, є досить важливим, оскільки система відбування кримінальних покарань є прямим відображенням («екраном»), на якому спостерігаються демократичні перетворення в державі, процес дотримання прав та свобод людини, а також відносин особи з державою і навпаки.

 

Література

  1. Конституція України. Х.:ТОВ «Одіссей», 2011 – 63 с.
  2. Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.:ТОВ «Одіссей», 2011 – 88 с.
  3. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року  N 3723-XII (зі змінами).
  4. Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року N 2713-IV (зі змінами).
  5. Указ Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року №1085/2010.
  6. Андреев О.В., Морозов A.M., Хачатурян С.Д. Организация индивидуальной воспитательной работы с сотрудниками пенитенциарных учреждений / ВЮИ МВД РФ. Владимир, 1997.
  7. Анисимов С.Ф. Мораль и поведение. М., 1985.
  8. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів/За ред. проф. А X. Сте-панюка. — X.: Право, 2006. — 256 с.
  9. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников ОВД в экстремальных ситуациях. — М., 1989.
  10. Аминов И.И. Занимательная психология для юристов. — М., 2001.
  11. Андреева Г.М. Социальная психология. — М., 2000.
  12. Суслонов П.Е. Философские аспекты проблемы правового принуждения (теоретико-мировоззренческие аспекты проблемы наказания): Монография. – Екатеринбург: Изд-во Уральского юридического института МВД России, 2002. – 100 с.
  13. Кривуля. О. М. Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. Харків, Центр Освітніх Ініціатив, 2000. — 342 с.
  14. Чеботарьова Ю.А. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Правовий статус засуджених до позбавлення волі». – Х. 2005.
  15. www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/index.
  16. uk.wikipedia.org /wiki/Пенітенціарна_система.
  17. uk.wikipedia.org /wiki/Мораль.



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

.

Самые комментируемые записи

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.