Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Научно-практические материалы, Последнее на ВПраве, Право и Закон » Особливості відмежування грабежу від розбою за законодавством України



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

kvalifikacija-prestuplenijСьогодення вимагає багато законодавчих змін, зокрема, в галузі кримінального права, адже законодавство має постійно змінюватись, щоб відповідати часу. Так, в практичній діяльності судових та правоохоронних органів часто виникають труднощі щодо відмежування окремих злочинів в процесі їх кваліфікації, адже законодавче визначення останніх має деякі неточності та прогалини. Особливу увагу в таких випадках необхідно звертати на злочини, які відмежувати можна лише за однією із ознак. Вважаю за необхідне встановити ознаки, за якими відмежовується грабіж від розбою, так як вказані злочини одні з найпоширеніших серед злочинів проти власності.

Взагалі, весь процес кваліфікації злочинів, як вважає академік Кудрявцев В.М., за своєю сутністю полягає в послідовному відмежуванні кожної ознаки вчиненого діяння від ознак інших, суміжних злочинів. Всі ознаки складу злочину виконують відмежувальну роль і призначені головним чином для цього. Кожна ознака злочину, описаного в законі, відокремлює певний злочин від інших або відмежовує злочин від інших правопорушень.

Грабіж в кримінальному законодавстві визначений як відкрите викрадення чужого майна (ст. 186 КК України), тобто даний злочин за моментом закінчення відноситься до злочинів з матеріальним складом. Натомість розбій – це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 187 КК України), тобто розбій – це злочин з формальним та усіченим складом. Отже, лише із цього можна зробити висновок, що, по-перше, грабіж відмежовується від розбою настанням суспільно-небезпечних наслідків, а по-друге, — моментом закінчення злочинного посягання. Тобто розбій вважається закінченим з моменту нападу на особу, незалежно від того, чи заволодів суб’єкт злочину чужим майном, чи ні, а грабіж – лише з моменту заволодіння майном потерпілого.

Керівним в теорії кримінального права і на практиці є погляд на розбій як на напад з метою заволодіння чужим майном, а не як на вже здійснене заволодіння останнім шляхом нападу, що пояснюється бажанням посилити кримінально-правову охорону суспільних відносин у сфері власності та охорони особи.

Вказане досягається шляхом перенесення моменту закінчення злочину на стадію замаху на вчинення злочину. Однак очікуваного в такому випадку посилення практично не відбувається, так як абсолютна більшість розбоїв є для суб’єктів злочину результативними, вони отримують чуже майно і використовують його у власних цілях чи передають третім особам. Таке використання результатів повністю охоплюється диспозицією ст. 187 КК України.

З цієї точки зору вважаю несправедливим збіг меж санкцій вказаної статті при розбої – нападі та розбої – заволодінні, адже замах на вчинення злочину є завжди менш суспільно-небезпечним, ніж аналогічний злочин, доведений до завершення. А таке зрівнювання меж кримінальної відповідальності двох різних груп розбоїв має місце, адже наведена різниця в частині стадій вчинення злочину на кваліфікації як у першому випадку, так і у другому не відображається. Таке формулювання диспозиції ст. 187 КК України суперечить принципу справедливості кримінальної відповідальності, тому потребує перегляду.

Як і грабіж, поєднаний з насильством, склад розбою містить ознаки двох видів насильства — фізичного і психічного, але на відміну від грабежу, насильство при розбої є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Відмінність між насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, і насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, полягає в характері легких тілесних ушкоджень чи погрозі заподіяти їх. Легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я (ч. 1 ст. 125 КК) або погроза спричинити їх належать до насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я. А легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або короткочасну незначну втрату працездатності (ч. 2 ст. 125 КК), належать до насильства, небезпечного для життя чи здоров'я.

Можна погодитися з точкою зору Єраксіна В.В., Арькової В.І., які зазначають, що основна різниця між грабежем та розбоєм полягає в інтенсивності та обсязі насильства, адже при розбої має бути застосовано насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров’я особи (або має бути висловлена погроза застосування такого насильства), а грабіж може бути вчинений взагалі без застосування насильства або із застосуванням чи з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я. Як зазначає Панов М.І., додатковими об’єктами злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, є свобода та тілесна недоторканність особи. Не можемо погодитись з цією точкою зору, так як хоча при грабежі застосовується насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я особи (чи погроза застосування такого насильства), однак воно все одно посягає на здоров’я особи, хоча і не є небезпечним для нього.

У зв’язку з викладеним, також не можемо погодитися з точкою зору Арькової В.І., яка вказує, що об’єктом грабежу, в тому числі насильницького, є лише власність, адже при розбої об’єктом є не тільки власність, але і життя чи здоров’я особи, а тілесні ушкодження при насильницькому грабежі відрізняються від тілесних ушкоджень при розбої лише ступенем тяжкості. Одразу виникає запитання: чому при заподіянні легких тілесних ушкоджень при грабежі, що не спричинили короткочасного розладу здоров’я чи значної втрати працездатності, об’єктом злочину не являється здоров’я особи, тоді як при заподіянні більш тяжчих тілесних ушкоджень при розбої об’єктом вказаного злочину крім власності визнається ще і здоров’я? Адже згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, і тому саме життя і здоров’я особи має, насамперед, гарантуватися та захищатися державою.

Проаналізувавши положення ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України, стає зрозумілим, що даний злочин є двооб’єктним, хоча Михайленко П.П. та Тевлін Р.І. стверджували, що він має лише один об’єкт – власність, так як особа, застосовуючи при грабежі насильство до потерпілого, незначним чином впливає на нього, саме тому особа, її життя та здоров’я не можуть визнаватися другим об’єктом складу злочину, яким визначається грабіж. Однак в такому випадку втрачає сенс саме законодавче визначення грабежу із застосуванням насильства.

Важливе значення при відмежуванні грабежу від розбою має суб’єктивне ставлення потерпілого до насильства чи погрози його застосування щодо нього. Так, якщо особа вважає, що погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, є реальною, то дії суб’єкта злочину слід кваліфікувати як розбій, в іншому випадку – як грабіж.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що і при розбої, і при грабежі за діючим законодавством має місце застосування насильства, тому вважаю за необхідне відмежувати вказані злочини наступним чином (відобразивши відповідним чином в законодавстві): визначити грабіж як відкрите викрадення чужого майна без наявності кваліфікуючої ознаки – застосування насильства, а при визначенні розбою в порядку зростання вказати кваліфікуючі ознаки – застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я та застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров’я. У випадку внесення таких змін в ст.ст. 186, 187 КК України в діяльності правоохоронних органів буде виникати набагато менше помилок при відмежуванні вказаних злочинів.

Анна Мотрич для ВПраве



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

.

Похожие записи на ВПраве

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.