Получайте ВПраве
на Ваш E-mail:

*100% защита данных

Вы находитесь: Главная » Право и Закон » Новий Кримінальний процесуальний кодекс України: Кого він захищає?



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="1074248304"
data-ad-format="auto">

kodeks_b

20 листопада 2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний  кодекс України.

Незважаючи на те, що він викликав багато розбіжностей і суперечностей, спорів та дискусій в суспільстві, все одно його прийняття вважається важливим кроком на шляху до наближення українського правосуддя до європейський стандартів. Такою є офіційна позиція.

Неофіційною ж найбільш поширеною думкою в суспільстві є те, що даний кодекс порушує конституційні права людини, є небезпечним для нас, пересічних громадян, але при цьому надає широкі можливості для корупціонерів та злочинців, що мають великі гроші для підкупу української Феміди. Правозахисники, адвокати, пересічні юристи – усі по різному оцінюють новий КПК, проте офіційні гасла щодо прогресивності та важливості даної реформи потонули у морі суспільної критики та невдоволення.

Що ж до чого — спробуємо розібратися в даній статті. Хочу одразу зазначити, що ця стаття не є вичерпною та не відповість на усі гострі та дискусійні питання. Проте вона має на меті наглядно показати загальні зміни, що відбулися внаслідок проведеної реформи.

Отже, яким раніше був кримінальний процес і як він змінився з прийняттям такого суперечливого КПК, можемо побачити у наступній таблиці.

ЩО БУЛО

ЩО СТАЛО

«Злочин» — єдине злочинне, суспільно-небезпечне та винне діяння, за яке може наступати кримінальна відповідальність.

Окрім «злочину» з’являється таке поняття як «кримінальний проступок», що відрізняється меншим ступенем вини, спрощеною процедурою притягнення до відповідальності, а також більш м’яким покаранням.

Таким чином, в новому КПК маємо наступні зміни: термін «злочин», що існував в традиційному розумінні минулого КПК, змінено на термін «кримінальне правопорушення».

Кримінальне правопорушення вже включає в себе два типи кримінально-караних діянь:

«злочин» та «кримінальний проступок»

Існує поняття «кримінальна справа» — і саме в рамках кримінальної справи відбувається кримінальне провадження: розслідування злочину, його кваліфікація, притягнення винних осіб до відповідальності.

«Кримінальна справа» як ключовий інститут кримінального процесу, зникає. Замість цього виникає нове поняття: «матеріали кримінального провадження»

Існує стадія порушення кримінальної справи.

Дана стадія передбачає обов’язок суду, прокурора, слідчого, органа дізнання, порушити кримінальну справу у кожному випадку виявлення ознак злочину.

Лише після порушення кримінальної справи можливе провадження будь-яких слідчих дій, затримання підозрюваних осіб, тощо.

Тобто, до видачі постанови про порушення кримінальної справи, кримінально-процесуальних відносин як таких не існує.

Стадію порушення кримінальної справи, а разом з цим і інститут відмови від порушення кримінальної справи, скасовано.

Кримінальне провадження вважається розпочатим з моменту подачі заяви про кримінальне правопорушення або виявлення ознак даного правопорушення безпосередньо органом дізнання/слідчим/прокурором.

Існує дві окремі стадії:

1. Дізнання.

2. Досудове слідство.

Дізнання передує досудовому слідству. Завершується складенням постанови про направлення справи на досудове слідство, що затверджується прокурором.

Після справа направляється слідчому і розпочинається друга стадія – основне розслідування справи з можливістю вчинення усього спектру слідчих дій, реалізації процесуальної самостійності слідчого.

Дізнання здійснює оперативно-розшукові дії. До органів дізнання належать міліція, податкова міліція, органи безпеки, командири військових частин, митні органи, тощо.

Досудове слідство здійснюється слідчими.

Дізнання та досудове слідство об’єднані в одну стадію – досудове розслідування.

Момент початку: момент отримання інформації щодо вчиненого злочину правоохоронними органами.

При цьому розрізняють:

1. Досудове розслідування злочинів – у формі попереднього слідства

2. Досудове розслідування кримінальних проступків – у формі дізнання

Судовий розгляд здійснює суддя місцевого суду загальної юрисдикції

Справи розглядає слідчий суддя

суддя місцевого суду загальної юрисдикції, що спеціально обраний загальними зборами суддів та володіє повноваженнями щодо судового контролю за дотриманням прав,свобод та інтересів осіб в кримінальному процесі

 

Строки досудового слідства:

2 місяці

що може бути продовжено міським, районним, міськрайонним прокурором

до 3 місяців

обласним прокурором, прокурором м.Києва, прокурором Криму

до 6 місяців

генпрокурором, його замісниками

без обмеження строку

Строки досудового розслідування:

злочини середньої тяжкості, легкі злочини –

6 місяців

тяжкі, особливо тяжкі злочини –

12 місяців

Слідчий є ключовим субєктом досудового слідства – він володіє процесуальною самостійністю, і керує процесом розслідування справи. Окрім слідчого, в досудовому слідстві приймають участь прокурор та керівник органу дізнання.

Слідчий втрачає свою керівну роль у проведенні досудового слідства, ключовою фігурою стає прокурор,

який надає доручення слідчим, приймає ключові процесуальні рішення.

Саме прокурор неперервно супроводжує справу, включаючи представництво обвинувачення у суді.

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту може застосовуватися лише за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.

Інші запобіжні заходи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді.

На стадії досудового слідства запобіжний захід, не пов'язаний зі взяттям під варту, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор.

Виключно суд може застосовувати наступні заходи забезпечення провадження:

примусовий привід, арешт майна, грошові стягнення за невиконання процесуальних обов’язків.

Окрім того, виключно слідчий суддя обирає будь-який запобіжний захід, продовжує строки, санкціонує негласні слідчі дії

Взяття під варту застосовується в справах про злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше трьох років, а у виняткових випадках – і до трьох років.

Взяття під варту стає виключним запобіжним заходом.

Взяття під варту у більшості випадках, за можливості, замінюється домашнім арештом або звільненням під заставу.

Негласні слідчі дії не врегульовані КПК України. Основний Закон, що регулює дану діяльність – Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Негласні слідчі дії чітко регламентовані КПК. Вони можуть бути застосовані лише за вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів.

*На думку деяких юристів, дані положення КПК порушують основні права та свободи людини і є неконституційними

Докази та доказування – прерогатива лише слідчих та судових органів. Сторона захисту позбавлена права збору доказів шляхом вчинення слідчих та інших дій.

Сторона захисту отримала рівні права поряд з стороною обвинувачення, пов’язані зі збором доказів та наданні їх до суду.

Суд приймає до уваги лише докази, які були отримані під час досудового слідства.

Досить повно реалізовано принцип змагальності – суд ґрунтується лише на тих доказах, які він безпосередньо отримав від сторін в ході судового розгляду справи.

Підсудні в залі суду утримуються в загратованих «клітках»

Передбачено обов’язок створити більш гуманні місця для утримання підсудних – замість загратованих загорож, суди будуть устатковані загорожами з органічного скла.

Захисниками можуть бути як адвокати, так і інші спеціалісти в галузі права. Окрім того, в якості захисників можлива участь близьких родичів підсудного, його батьки, опікуни, піклувальники, тощо.

Таким чином, передбачено широке коло осіб, які можуть бути захисниками

Захисником може бути лише адвокат. Окрім того, один обвинувачений в процесі може мати не більше п’яти адвокатів.

Існує інститут додаткового розслідування – у випадку, якщо суд вважає, що судове слідство було проведено неповно чи неправильно, та ця неповнота не може бути виправлена в судовому засіданні

Інститут додаткового розслідування ліквідується. У випадку, якщо вина підсудного не доведена, суд зобов’язується винести виправдувальний вирок. Метою даного нововведення є збільшення кількості виправдувальних вироків.

Апеляційна інстанція має широке коло підстав для повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перелік підстав, що дають можливість повернути справу на новий розгляд місцевим судом – значно звужений.

Не передбачено інститут суду присяжних.

Введено інститут суду присяжних. Проте даний інститут відрізняється від моделі, що існує в США, РФ та країнах Європи. Даний інститут може застосовуватися за бажанням і лише до тих категорій підсудних, яким загрожує довічне позбавлення волі. Такий суд складається не з 10-12 присяжних, як прийнято за загальними моделями даного інституту, а з 2 професійних суддів та 3 присяжних. Виправдувальний вирок є остаточним та оскарженню не підлягає.

Так, аналізуючи вищенаведені дані, можна прийти до висновку, що не все так просто і правильно, як нам намагається показати влада: існує чимало не просто спірних аспектів, але і таких, що порушують презумпцію невинності (так звані угоди зі слідством), конституційні права та свободи громадян (розділ, присвячений негласним слідчим діям), а також таких положень, що дають більш широкі можливості для вчинення корупційних дій та ухилення від правосуддя.

Юристи-практики по-різному коментують новий КПК України. Так, прокурор однієї з районних прокуратур зазначив, що тепер саме на ньому лежить уся відповідальність за проведення слідства, оскільки, по-перше, прокурор керує веденням справи від самого початку і до винесення вироку, а по-друге, зі скасуванням інституту направлення справи на додаткове розслідування, з’являється не просто можливість виносити більше виправдувальних вироків, але і можливість притягати до відповідальності тих прокурорів, що вели слідство «недобросовісно».

Щодо представників адвокатури, то одна з адвокатів, що має значний досвід роботи в кримінальних справах, охарактеризувала кодекс не інакше як «дивний», такий, що не вніс нічого революційного для сторони захисту, а окрім цього часто його положення і зовсім є такими, що суперечать Конституції України та міжнародним стандартам з прав людини.

Таким чином, говорити про наближеність нового Кримінального процесуального кодексу України до європейських стандартів складно, оскільки тим знаменником, який визначає прогресивність тої чи іншої правової системи, — є рівень дотримання прав людини. Якщо не можна сказати, що даний кодекс захищає права людини, то говорити про його наближеність до європейських стандартів, сучасність та прогресивність неможливо і не має сенсу.

Можливо, законодавцю є над чим задуматися. Хоча, напевно, думати треба було раніше, якщо взагалі, депутати, приймаючи кодекс, думали про людей, а не про свої власні інтереси.

 

Мілана Власенко, ВПраве



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-8862120308250256"
data-ad-slot="3888113903"
data-ad-format="auto">

Актальные новости футбола мира читать на сайте sportarena.com .

Самые комментируемые записи

9 Комментариев

  1. Уважаемая Марина! Комментарий обычный, ничего нового, даже для «простолюдина» не несёт: не в обиду будет сказанное. А есть ещё много переходных положений в том новом КПК, которые, как ни странно, никто абсолютно в Украине не комментирует. Ко мне, как к правозащитнику, очень многие подследственные обращаются с просьбами о том, что будет с ними, ведь сотни криминальных уголовных дел — явно сфальсифицированных до принятия нового КПК — в данное пылятся в прямом смысле слова в ментовках на дополнительном следствии!? Что будет с ними. Этих «подследственных», как мне известно, не трогают в прямом смысле слова уже и на протяжении текущих 3 месяца после принятия нового КПК, и до того по году и больше до принятия нового КПК. Подумайте над хорошим ответом для них, а я буду «про такое» интересующихся, отправлять на Ваш сайт. Немалая категория подследственных (доследственных) ждёт разъяснений, тем более, что, как Вы сами утверждаете, почти все юристы по-разному объясняют положения нового КПК. Народ ЖДЁТ грамотных разъяснений. Спасибо за внимание. Уже признателен.С ув. ВладДен.

  2. Уважаемый Владимир, отвечая на Ваш комментарий, хотелось бы отметить следующее.

    В первую очередь, данная статья является общеаналитической. Как в ней было подчеркнуто, статья не отвечает на острые и дискуссионные вопросы, а всего лишь раскрывает наиболее значимые изменения, которые принес нам новый УПК. Но говорить, что подобный комментарий абсолютно бесполезен, нельзя, потому что любая статья имеет свои цели и несет определенную смысловую нагрузку. Целью моей работы было не возмущенно раскритиковать минусы реформы, или торжественно превознести ее положительные стороны, но изучить основные изменения, которые принес новый Закон, чтобы расставить точки над «І» хотя бы в том, что действительно в уголовном процессе было реформировано, а что просто перефразировано.

    Реформа – глобальна по своей природе, и нельзя сказать о ней ВСЕ в одной статье. Одна оценка Совета Европы заняла более ста страниц.

    У меня тоже есть много вопросов, которых хотелось бы раскрыть в той или иной форме. Этому, думаю, нам нужно посвятить не одну, а целую серию статей. Аналитические исследования, комментарии специалистов по каждому из аспектов, которые нуждаются в оценке и крайне необходимы общественности – все это требует тщательного подхода. Для реализации этой идеи, прошу в комментариях написать, о чем бы Вы хотели узнать, что хотели бы обсудить, и что считаете действительно важным и актуальным.

    Что касается дел, которые пылятся на дополнительном следствии, то пока могу сказать только одну вещь – в данном случае должно действовать одно общее правило – дела, возбужденные до вступления в силу нового УПК, должны рассматриваться по правилам старого УПК. Таким образом, положения старого УПК должны действовать во всех аспектах, в том числе для таких дел должен существовать институт дополнительного следствия в той форме, в которой он существовал ранее. Конечно, чисто теоретически это правовой абсурд или правовая олигофрения (кому как =) ), но практически должен действовать такой механизм. Но хочу подчеркнуть, что это предварительный ответ. В дальнейшем, я обещаю обратиться за официальными комментариями от представителей прокуратуры и милиции – как они видят решение подобной проблемы. Но для этого, кроме всего прочего, мне необходима более подробная информация об этом вопросе. Владимир, лично Вас я бы попросила написать мне на e-mail: milanavlasenko@gmail.com , где Вы подробнее опишете ситуации, с которыми к Вам обращаются подследственные, дела которых зависли в небытии на дополнительном следствии. Это поможет мне более тщательно и подробно ответить на этот вопрос.

    По поводу переходных положений, которые никто не комментирует – укажите на них, и мы их рассмотрим как можно более подробно.

    И в конце, хотелось бы обратиться к каждому из читателей. Если Вас тревожит тот или иной вопрос, связанный с новым УПК, его положениями, особенностями применения – обязательно пишите нам. Невозможно сделать грамотные разъяснения без грамотных вопросов. Ваше мнение будет обязательно учтено.

    С уважением, Милана Власенко.

  3. я не являюсь юристом но хотел бы отметить следующее в новом процессе нет места правозащитникам которые чаще помогают малоимущем гражданам бесплатно, относительно .В то время как адвокаты очень дорогие .А совесть там не ночевала .Считаю что надо вернуть правозащитников .Адвокат +Судья +Прокурор= Коррупция.Большинство состоит в родственных и иных знакомствах и дружбе .Некоторые судьи созваниваются для вынесения выгодного решения .Правозащитник, юридическая помощь для слабых !!! Судьи должны получать карточки жёлтые, красные и дисквалификацию с последующем привлечением к уголовной ответственности .Сроки наказания должны начинаться от 20 л.и пожизненно или казнью через висильницу .Столь жесткая мера обусловлена значительным вредом который приносит судья своим решением Народу и моральному здоровью общества .Вера в человечество стоит большего .

  4. Владимир Климаш:

    Відносно тої сьогоднішньої більшості адвокатів України – треба також конкретніше та виразніше висловитися.

    В Україні наразі – вже більшість, так званих, юристів і адвокатів нікчемні фахівці, адже, як правило, це є – колишні менти, прокурори, судді, або діти указаних або діти багатеньких («буратін»), які за гроші («за бабло») отримали ліцензію. Тобто – ті адвокатські «асоціації» в Україні – це є нині останній ментовсько-прокурорсько-суддівський притулок для вище/вказаних, яких виперли (адже уже неможливо їх там було утримувати за їх злочинні діяння) з міліції, прокуратур і судів. І тепер вони, ту, колись оплачену вартість тої ліцензії (рівненські ж менти, прокурори та судді оплачують ту «вартість» у Павлухи Луцюка, також – колишнього мента, сержантика, гаїшника) та злість, що скопилася «на всіх і на все», погашають, компенсують («відбивають») здирництвом з клієнтів та зганяють на клієнтах свою злобу, та заганяють клієнтів живцем в гроб разом з ментами, прокурорами та суддями, тобто – «розводять тих клієнтів по повній програмі». Є дуже багато адвокатів і не із ментов, прокурорів та суллів, які, як факт, тільки «спів/працюють» із тими ментами, прокурорами і суддями, а нічого більше дійового не роблять. Тобто – «чужі в адвокатах не ходять». І здебільшого перед такими адвокатами стоїть лишень… тільки одне завдання: витягнути з клієнта якнайбільше того «бабла», не відповідаючи при цьому за результат перед клієнтом. А «найкращий» адвокат в Україні, є не той, у кого гідні знання, а – той, у кого є знайомство («кінці», «блат», як зазначає в Інтернеті Перетятко) серед тих же ментів, в судах і прокурорів. І весь, так званий, захист – це банальний хабар, але не факт, що давши хабар, тоді не сядеш на нари. Є, звісно ж, й справжні адвокати – тільки одиниці.

    Я Клімаш Володимир Денисович, не бачив справжніх адвокатів в Україні: не довелося.

    В Рівненській області, наприклад, нині нараховується близько 400 (чотирьохсот) адвокатів, серед яких як мінімум, 75 % колишніх ментов, прокурорів і суддів, яким колишній мент-гаїшник Луцюк П. («голова адвокатів Рівненщини») надав відповідний ПРИТУЛОК.

    Хіба може когось належно захищати або належно представляти чиїсь інтереси сьогодні в суді – тобто «битися» за того свого нинішнього клієнта – у відповідності до свого колишнього «щиросердечного стану та чинного закону» колишній мент, прокурор або суддя, адже та колишня мега/супер/гнила до мозгу кісток мразина – тільки й робила «напередодні, перед цим», що знущалася над підозрюваним, підслідним, обвинуваченим, підсудним ???

    Звісно ж – не може захищати !!!

    ……………………………………………………...

    Климаш Владимир Денисович: ул. Скарбова, дом 8, кв. 36, Дубно Ровенской области, тел. + 38 050 582 80 70 (предварительно скинуть смс номер телефона, по которому будут желающие звонить).

  5. Климаш Владимир:

    Про адвокатов Украины, я написал «ДИОГЕНУ» -второму «комментатору» статьи Миланы Власенко, полностью поддерживая его в изобличениях. Пусть он ознакомится и с моим конкретным мнением относительно украинских адвокатов.

  6. Мною про адвокатов дано цитату из документа для Дубенского горрайонного суда по выигранному делу — поэтому на украинском языке. А уважаемую Милану я ни в коем случае не хотел критиковать... и более того... это просто обобщённно под влиянием обращающихся клиентов — в рабочем порядке. С ув. ВладДен.

  7. Милан, статья правильная и полезная. Единственно, хотел бы остановиться на негласных следственных действиях (ты понимаешь, почему это актуально :). Это положение УПК не нарушает конституционных прав, а лишь предпологает их ОГРАНИЧЕНИЕ — это разные вещи. В самой конституции предусмотрена возможность такого ограничения в установленном законом порядке. Ограничивается, в первую очередь, права, предусмотренные статьями 30-32 КУ, и возможность этого ограничения предусмотренна в КУ. Более того, могу, как не просто посторонний наблюдатель, отметить, что у нас гораздо более сложная и урегулированная процедура ограничения, чем, к примеру, в США, где «большой брат» имеет возможность тотального слежения при наличии информации об угрозе «национальной безопасности», под которую тамошние правоохранителей могут подтянуть что угодно, и никто такое ограничение там никогда не сможет обжаловать (хотя узурпации там тоже не мало). Также хочу отметить, что в целом новый УПК не нов, а, как известно, позаимствован. Вопрос только в том, как он будет работать у нас, с нашей ментальностью. В целом, как мне кажется, он довольно не плох. Однако теперь он даёт больше путей для «слива» информации (полученной оперативными подразделениями) прокурорами и следствием (небольшая практика его применения уже ярко это демонстрирует). И кроме того, теперь следователь, даёт поручения на проведение оперативно-разыскных мероприятий и негласных СД, хотя сами следователи от этого далеки, и какие поручения они будут давать — вот это интересно.

  8. Статья автора очень понравилась, считаю, автором не только предпринята попытка, но и сделан неплохой сравнительный анализ изменений, введенных новым УПК.Разумеется, дальнейшая разработка данной темы для адвокатов и юристов,работников правоохранительных органов крайне необходима и конкретность поставленных вопросов поможет дать ориентиры дальнейшего обновления и совершенствования,увы, далеко не совершенного нового УПК. Что вполне понятно, за столь короткий период достичь совершенства в несовершенном обществе и многих его институтов практически невозможно...А потому процесс углубленного анализа,поиска и устранения его недостатков ,несомненно, будет перманентным... Что касается сравнительной новизны нового УПК, в которой,согласен с автором, новизны оказалось меньше,чем того бы многим хотелось, очевидно,что лишь от активности усилий адвокатов, следователей, работников правоохранительных органов,депутатов,всех, кто занимается правоприменительной практикой,как и неравнодушных к протекающим процессам развития общества , в том числе законодателей, процесс реформации судебной системы обретет мощную поддержку и импульсы ускорения. Не могу не высказать своего возмущения неоправданными ничем иным,как беспочвенными обвинениями Климаш Владимира,накопившего яростную ненависть к бывшим и действующим работникам правоохранительных органов, адвокатам и юристам .Не хочу подвергать анализу его высказывания, ниже своего достоинства считаю отвечать на подобные высказывания новых бредоманов, но иначе как патологией личности,указывающей на необходимость серьезного и длительного психиатрического его лечения не личности,а особы, занимающейся пустословием и клеветой.Прежде чем делиться подобным бредом на страницах форума юристов, пусть задумается о содержании и сути неореформаторства и изменениях , происшедших в обществе за последние 22 года, о тех юрфаках,институтах ,академиях, где утрачен дух знаний , вытесненный духом коррупции и стяжательства, но выросших как грибы после теплого летнего дождя, наштамповавших немеряно так называемых юристов ,,которые и пытаются обрести практику правоприменения в госструктурах и предприятиях различных форм собственности в условиях формирования и развития общества в котором борьба с коррупцией ,ставшей уже нормой жизни, реально и давно не выгодна никому...начиная от нянечки в детском саду до ......

  9. Эту статью я, «Климаш Владимир с открытым забралом», шлю в дополнение анониму «Владимиру», который «ОЧЕНЬ ОБРАЗНО» (попросту же «ПРОГОН» с «неуместным набором смешанной словесности в организованной витиеватости») написал «под меня» от 20 февраля 2013 в 20:40, и который (аноним) по всему видно бывший менток или прокуроришко — уж больно я его зацепил за живое.

    И высказанное судьёй (см. ниже), как не жаль... как и всё прочее в Украине, только — маленькое НАЧАЛО большого ПРОВАЛА судебной рефрмы в Украине.

    А красавице МИЛАНЕ ВЛАСЕНКО, закономерно, огромный привет.

    СУДЕБНО-ПРАВОВАЯ РЕФОРМА В УКРАИНЕ ПРОВАЛИЛАСЬ, — СУДЬЯ ВСУ

    22 февраля 2013 г. 15:40

    Источник: РБК-Украина

    Судебно-правовая реформа в Украине провалилась: все суды лишены гарантии независимости, которую они раньше имели.

    Об этом 22 февраля во время XI съезда судей Украины заявил судья Верховного суда (ВСУ) Константин Косарев, передает «РБК-Украина».

    Судебно-правовая реформа, организаторами которой стали теоретики, которые ни разу не работали ни в суде, ни в прокуратуре, ни в милиции, успешно провалилась, — заявил Косарев.

    По его словам, реформа не имеет успеха во всех аспектах, в частности, в правовом, социальном и морально-этическом. Косарев отметил, что сегодня все суды лишены гарантии независимости, которую они раньше имели.

    Вместе с тем судья отметил, что новый Уголовный процессуальный кодекс принят без учета тысячи замечаний ученых, не улучшает защиту прав граждан, а ухудшает.

    Раздел: Политика

Оставьте ваш комментарий


© 2016 ВПраве · Все права на материалы, размещенные на www.inlegal.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. При цитировании и использовании любых материалов ссылка на www.inlegal.com.ua обязательна. При цитировании и использовании в интернете активная индексируемая гиперссылка на www.inlegal.com.ua обязательна.